Новини кафедри

Викладач медуніверситету пропонує соціальний розвиток корпоративного донорства в Чернівцях.

опубліковано 4 серп. 2018 р., 11:51 Віталій Смандич

    Питання донорства та донорів на даний час в медичній практиці об'єднуються в питання гемотрансфузіології. Світова практика із донорства також перебуває постійно на контролі, адже донорами можуть бути лише здорові люди, та кров і її компоненти, тривалий час не можуть зберігатись. В розвинених країнах кількість кроводач на 1000 жителів на рік становить 33 кроводачі. В Україні цей показник — всього 13,3. В Україні, зокрема в Чернівцях починається нова хвиля донорства, котра спрямована на групові здачі крові, має назву даний вид - корпоративне донорство. Згідно даного виду, окрема організація (спортивна секція, підприємство, громадська організація, IT компанія)  чи структура державного органу влади одноденно, за попередньою домовленістю та узгодженням,  приходять і здають кров, але це відбувається на постійній основі (2 рази в рік). Це і зручно для тих хто хоче здати кров, адже донор розуміє скільки йому часу потрібно використати, та і працівники центру крові розуміють який об'єм роботи їх чекає.

       Багато людей вважає, що їхня кров не потрібна, але ніхто не задумується якщо група крові поширена серед донорів, то вона поширена й серед реципієнтів. Тому донорська кров потрібна завжди!

         Прошу звернути увагу на те скільки хірургічних операцій робляться, скільки пологів щоденно відбуваються, з однієї сторони це життєзберігаюча місія, а з іншої - дітонароджуюча, але... Так, але як в одній справі так і в іншій потрібна донорська кров (не завжди, але потрібна). Водночас скільки захворювань крові щоденно виявляється, скільки аварій, постраждалих в катастрофах і всі потребують гемотрансфузії - донорської крові.
Можна стати донором під конкретного пацієнта, але тут великі ризики, щоб встигнути допомогти і на випадок протипоказів даний вид може бути не ефективним, а інший спосіб стати донором, це просто прийти в центр служби крові і за відсутності протипоказів здати кров. Ваша кров при цьому піде незнайомій дорослій людині чи дитині, і ваша місія із збереження життя виконана.

         В результаті даного виду донорства, ми зменшимо час на пошук донорів як таких, а спрямуємо роботу над залученням рідкісних груп крові.



Асистент кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб Буковинського державного медичного університету,

активний донор Віталій Смандич.

Відзначення активних донорів БДМУ

опубліковано 14 черв. 2018 р., 21:49 Віталій Смандич   [ оновлено 14 черв. 2018 р., 21:49 ]

З нагоди Всесвітнього дня донора в обласному Центрі служби крові
 відбулися урочистості. Серед присутніх в залі були почесні донори, головні лікарі ЛПЗ області, лікарняних відділень трансфузіології, завідувачі відділень та персонал Центру служби крові, студенти та співробітники Буковинського державного медичного університету.
Представників Буковинського державного медичного університету, а саме директора палацу "Академічний" Головка Віктора, асистента кафедри анестезіології та реаніматології Нечитайло Олену, асистента кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб Смандича Віталія. Також було відзначено, що студенти та співробітники БДМУ  протягом року проводять неодноразово Дні донора.

Заходи для попередження бронхіальної астми

опубліковано 2 черв. 2018 р., 01:37 Віталій Смандич

Результат пошуку зображень за запитом "Заходи для попередження бронхіальної астми" Бронхіальна астма – це хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, яке клінічно проявляється епізодами свистячих хрипів, задишкою, відчуттям скутості в грудях і кашлем, особливо вночі або рано вранці.

Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у сучасному суспільстві алергійні захворювання за поширеністю, соціально-економічними збитками, впливом на рівень здоров’я та якість життя пацієнтів посідають одне з чільних місць. Близько 30% дорослого і 35% дитячого населення планети страждають на алергійні захворювання того чи іншого ступеня вираженості, причому 40% випадків припадає на країни з високим рівнем економіки. Встановлено, що рівень захворюваності на алергійні захворювання та сенсибілізації до алергенів тісно корелює з рівнем соціально-економічного розвитку.

Фактори, що впливають на ризик розвитку бронхіальної астми, можна розділити на: 1) фактори, що зумовлюють розвиток захворювання, і 2) фактори, що провокують появу симптомів. До першої групи входять внутрішні чинники (в першу чергу, спадкова схильність до алергії – атопія). Друга група зазвичай включає зовнішні чинники – алергени (кліщі домашнього пилу, шерсть домашніх тварин, алергени тарганів, гриби, в тому числі цвілеві і дріжджові, пилок рослин), інфекції (головним чином, вірусні), куріння тютюну, забруднення повітря всередині і зовні приміщень, харчування, професійні алергени.

Чи можливо в сучасних умовах попередити виникнення бронхіальної астми? Що може зробити пацієнт для зменшення прогресування захворювання?

Заходи щодо профілактики бронхіальної астми можуть бути спрямовані на попередження алергізації організму (тобто розвитку атопії, яка ймовірно, грає найважливішу роль в розвитку бронхіальної астми в дитячому віці) або на профілактику бронхіальної астми у алергізованих пацієнтів.

У зв’язку з цим розрізняють: первинну, вторинну і третинну профілактику бронхіальної астми.

Первинна профілактика бронхіальної астми

Передбачає заходи щодо попередження астми у здорових людей. Основний напрямок первинної профілактики астми полягає в попередженні розвитку алергії і хронічних хвороб дихальних шляхів (наприклад, хронічний бронхіт). Заходи первинної профілактики астми не однакові у дітей і дорослих.

Первинна профілактика астми у дітей

Переважною формою астми у дітей є атопічна (алергічна) астма, яка безпосередньо пов’язана з іншими формами алергії. При цьому в розвитку алергії у дітей основну роль грає неправильне харчування в перші роки життя і несприятливі умови життя. Профілактичні заходи астми (і алергії) у дітей включають:

Ø  грудне вигодовування новонароджених і дітей першого року життя. Роль грудного вигодовування, як заходу профілактики астми та інших видів алергічних хвороб доведена численними клінічними дослідженнями. Грудне молоко сприятливо впливає на розвиток імунної системи організму і сприяє формуванню нормальної мікрофлори кишечника;

Ø  своєчасне введення допоміжного харчування також є заходом профілактики астми і алергії. Сучасні рекомендації по вигодовуванню дітей першого року життя передбачають введення допоміжного харчування не раніше, ніж на 6 місяці першого року життя. При цьому категорично забороняється давати дітям такі гіпералергенні продукти як бджолиний мед, шоколад, курячі яйця, горіхи, цитрусові та ін.;

Ø  забезпечення сприятливих умов життя дитини – це теж важливий метод профілактики астми і алергії. Доведено, що діти, які контактують з тютюновим димом або подразнюючими хімічними речовинами, набагато частіше страждають на алергію і частіше хворіють на бронхіальну астму;

Ø  профілактика хронічних захворювань органів дихання у дітей полягає у своєчасному виявленні та правильному лікуванні бронхіту, синуситів, тонзиліту, аденоїдів.

Первинна профілактика астми у дорослих:

Первинна профілактика астми у дорослих, крім можливого зменшення контакту з факторами-алергенами (побутовими, харчовими і т. ін.), включає в себе необхідність виключити тривалий контакт з подразнюючими речовинами (тютюновий дим, професійні шкідливості) та своєчасне лікування хронічних захворювань дихальних шляхів (таких як хронічний бронхіт).

Вторинна профілактика бронхіальної астми:

Вторинна профілактика астми включає заходи щодо профілактики хвороби у алергізованих осіб або у пацієнтів на стадії передастми, які ще не хворіють на астму. Категорія пацієнтів для проведення вторинної профілактики астми підбирається за наступними критеріями:

- особи, родичі яких вже хворіють на бронхіальну астму;

- наявність різних алергічних хвороб (харчова алергія, атопічний дерматит, алергічний риніт, екзема та ін.);

- алергічна налаштованість, доведена за допомогою імунологічних методів дослідження.

З метою вторинної профілактики бронхіальної астми у цієї групи осіб проводиться профілактичне лікування протиалергічними препаратами.

Третинна профілактика бронхіальної астми

Третинна профілактика астми застосовується для зменшення тяжкості перебігу і попередження загострень хвороби у пацієнтів, які вже хворіють на бронхіальну астму. Основний метод профілактики астми на цьому етапі полягає у виключенні контакту пацієнта з алергеном, що викликає приступ астми (елімінаційний режим).

Для якісного проведення елімінаційних режиму необхідно знати, який саме алерген (або група алергенів) викликають напад астми у хворого.

Поширеними алергенами є: домашній пил, таргани, мікрокліщі, шерсть домашніх тварин, цвілеві грибки, деякі види їжі, пилок рослин.

Для запобігання контакту організму хворого з цими алергенами необхідно дотримуватися певних санітарно-гігієнічні правил:

у приміщенні, в якому проживає хворий, необхідно проводити регулярне вологе прибирання (1-2 рази на тиждень), сам хворий на час прибирання повинен залишити приміщення;

з приміщення, в якому проживає хворий на астму, повинні бути видалені всі килими і мʼякі меблі, а також інші предмети, в яких може накопичуватися пил. Також з кімнати хворого слід віднести кімнатні рослини;

постільну білизну хворого потрібно прати щотижня в гарячій воді (60°С) з господарським милом;

• для подушок і матраців хворого потрібно використовувати спеціальні пилонепроникні чохли;

• в кімнату хворого не можна допускати домашніх тварин;

• доцільно проводити заходи по боротьбі з тарганами та іншими комахами;

• з харчового раціону хворого слід виключити всі продукти, що викликають алергію;

при появі підвищеної концентрації алергенів в повітрі закривати вікна і двері, використовувати кондиціонери,

виключити своє перебування в прокурених приміщеннях і не курити самим;

уникати контакту з алергенами на своєму робочому місці;

• намагатися виключити в харчуванні продукти, що містять консерванти і барвники;

• пам'ятати, що деякі лікарські препарати здатні спровокувати загострення бронхіальної астми, тому необхідно проконсультуватися з лікарем, перед прийомом нового лікарського препарату;

• проводити щорічну вакцинацію проти грипу.

Пацієнти повинні регулярно відвідувати лікаря (кілька разів на місяць при підборі терапії і режиму; один раз в 2-6 місяців після досягнення контролю астми, під час яких необхідно не тільки контролювати зміни в стані пацієнтів, але і перевіряти правильність використання препаратів і пристосувань для їх введення).

Сплановані і виконані заходи з профілактики бронхіальної астми є ефективним засобом запобігання виникненню та лікування цієї хвороби.

Суворо дотримуйтеся рекомендацій лікаря і розробленого індивідуального плану дій з підтримки контролю над бронхіальною астмою!

 

Матеріал підготували співробітники кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет» доцент Дудка І.В. та асистент Дудка Т.В.

До Дня боротьби із артеріальною гіпертензією

опубліковано 24 трав. 2018 р., 23:03 Віталій Смандич

До Дня боротьби із артеріальною гіпертензією на кафедрі внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб була проведена сан-просвітницька акція по інформуванню пацієнтів Госпіталя ветеранів війни про небезпеку підвищення артеріального тиску, правила вимірювання артеріального тиску та засоби первинної та вторинної профілактики цього захворювання. 
Студенти 5 курсу 24 групи Заяць Валерій, Федорів Ольга та Дячук Ангеліна під керівництвом доцента кафедри Шупер В.О. зробили брошуру – пам’ятку для пацієнтів «Що потрібно знати про артеріальну гіпертензію». Акція проводилася у неврологічному, терапевтичному та кардіологічному відділеннях госпіталя. 

Кроки до «здорового серця»: принципи раціонального харчування

опубліковано 13 трав. 2018 р., 11:31 Віталій Смандич

Результат пошуку зображень за запитом "Кроки до «здорового серця»: принципи раціонального харчування"        Серцево-судинні захворювання є найпоширенішою причиною інвалідності та смертності населення України. Основою профілактики серцево-судинних захворювань є дотримання рекомендацій щодо способу життя, серед яких найважливішими є зміни у характері харчування та підвищення фізичної активності. Близько 80% випадків передчасної смерті від інфарктів та інсультів можна запобігти завдяки правильному харчуванню, регулярній фізичній активності, підтримці нормальної маси тіла і відмові від куріння. Потрібно зменшити не тільки загальний калораж раціону, тобто рівень його енергетики, але особливу увагу приділити якості харчування. Це цілком доступно навіть людям з недостатніми соціальними можливостями. Коригуючи раціон харчування, необхідно дотримуватися принципів, регламентованих рекомендаціями Європейського та Українського кардіологічних товариств.

    Принцип перший. Раціон харчування повинен складатися із різноманітних продуктів переважно рослинного, а не тваринного походження. Дієту поступово насичують харчовими волокнами за рахунок чорного хліба, продуктів з висівками, овочів (буряк, морква, капуста, огірки, гарбузи).

Вживайте не менше 400 г на добу різноманітних овочів та фруктів, бажано свіжих та вирощених в місцевих умовах екологічно чистих зон.

Підтримуйте масу тіла в рекомендованих межах (значення індексу маси тіла від 20 до 25 кг/м2) за допомогою нормокалорійної дієти і щоденних помірних фізичних навантажень. Ступінь ожиріння (індекс маси тіла) можна розрахувати за простою формулою: маса тіла в кг/(зріст у м)2. Значення вказаного індексу більше 25,0 кг/м2 свідчить про надлишкову масу тіла, а вище 30,0 – про ожиріння. Особливо небезпечним щодо ризику виникнення серцево-судинних ускладнень є абдомінальний тип ожиріння, для визначення якого використовують простий, але надійний показник – окружність талії. При ідеальній масі тіла він повинен становити у чоловіків приблизно до 90 см, а в осіб старше 40 років – до 100 см. У жінок відповідно до 80 і 90 см.

Контролюйте вживання жирів, питома вага яких не повинна перевищувати 30% добової калорійності; заміняйте більшість насичених жирів ненасиченими рослинними оліями.

Замінюйте жирне м'ясо та м'ясопродукти квасолею, бобами, рибою, птицею або нежирним м'ясом.

Вживайте молоко і молочні продукти (кефір, кисле молоко, йогурт, сир) з низьким вмістом жиру і солі.

Надавайте перевагу продуктам з низьким вмістом цукру, обмежуйте частоту вживання рафінованого цукру, солодких напоїв та солодощів.

Вживайте продукти з низьким вмістом солі, загальна кількість якої не повинна перевищувати однієї чайної ложки (6 г) на добу, включаючи сіль, що знаходиться в готових продуктах. В ендемічних зонах необхідно вживати йодовану сіль.

Обмежуйте вживання алкоголю до 20 мл етанолу або еквівалентних алкогольних напоїв на добу.

Приготування їжі на пару, її варка, тушкування, випікання допомагає зменшити кількість доданого жиру.

При цьому раціон харчування балансується за основними складовими, тобто співвідношенням білків, вуглеводів та жирів, як 1:4,5:1. Недостатність вітамінно-мінерального складу 1 раз у квартал повинна покриватись курсовим (3 тижні) прийомом одного із збалансованих комплексних полівітамінів з мінеральними речовинами, у складі яких повинно бути щонайменше 10 вітамінів (С ,Е, А, D, В1, В2, В6, В12, фолієва кислота, нікотинамід) та 8 - 10 мінералів (Fe, Zn, Cu, Р, Mn, Mo, Se).

        Принцип другий. Необхідно суворо дотримуватись режиму харчування. Прийом їжі повинен бути чотириразовим, а краще п'ятиразовим. Наприклад, сніданок о 7 годині, другий сніданок - об 11-й, обід - о 15-й, вечеря - об 19-й. Відходити до сну необхідно не раніше, ніж за 3 години після останнього прийому їжі, тому що відсутність рухової активності - це основна причина значного підвищення рівня глюкози та ліпідів після їди. При потребі (хворі на виразкову хворобу, дуоденіт) перед сном дозволяється склянка теплого фруктового соку, не занадто солодкого, або мінеральної води, або, найкраще, молочної сироватки.

        Принцип третій. Традиції харчування потрібно змінювати поступово, м'яко, враховуючи як склад раціону, так і індивідуальні звички. Необхідно пам'ятати, що харчування для більшості - одно з основних джерел насолоди в житті. Тому різкі зміни його визивають "харчовий стрес". У більшості осіб недостатньо вольових та психологічних якостей відразу перейти на нову систему харчування. Тому вилучати продукти та страви і замінювати новими необхідно поступово, але наполегливо.

        Принцип четвертий. Під час здійснення лікувального харчування необхідним є самоконтроль маси тіла та постійний контакт з лікарем, який коригує дієту. Розраховувати та постійно змінювати раціони практично неможливо в умовах неспеціалізованого закладу. Тому ефективність порад лікаря та втілення їх хворим проводиться орієнтовно до змін маси тіла пацієнта, при цьому аналіз раціону і його корективи краще здійснювати на основі харчового щоденника, в який хворий заносить погодинно все, що він з'їв протягом доби, включаючи алкоголь, сік, воду, цукерки і таке інше. Щоденник - об'єктивний документ, який дозволяє проаналізувати характер харчування, виявити в ньому дефекти та правильно спланувати зміни з урахуванням особистих смакових запитів пацієнта. Він дисциплінує хворого, а лікарю дозволяє здійснювати дієвий контроль. Поступово змінюючи раціон харчування та режим харчування, хворий за допомогою лікаря виробляє власний стиль оздоровчого харчування. Схуднення до бажаної маси тіла повинно відбуватись поступово. Оптимальним варіантом вважають зменшення маси тіла протягом року на 6-7 кг. Такий темп відчутно зменшує частоту серцево-судинних подій та смертність від них. Науковці свідчать, що в багатьох хворих на артеріальну гіпертензію та ожиріння досягти нормального артеріального тиску вдається тільки за допомогою зменшення маси тіла, якщо навіть до оптимального індексу маси тіла ще далеко.

Таким чином, раціоналізація харчування є одним з важливих профілактичних кроків до «здорового серця», тобто зменшення ризику серцево-судинних захворювань. При цьому людина повинна усвідомити, що відповідальність за профілактику лежить не тільки на лікареві, який повинен попередити, поінформувати, але й на пацієнтові, роль якого у власному здоров’ї має стати більш активною та відповідальною.

 

    Чурсіна Тамара Яківна, к.мед.н., доцент кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб Буковинського державного медичного університету

Хворий з артеріальною гіпертензією: як підвищити результат лікування

опубліковано 13 трав. 2018 р., 11:28 Віталій Смандич

Результат пошуку зображень за запитом "Хворий з артеріальною гіпертензією: як підвищити результат лікування"        Артеріальна гіпертензія (підвищення артеріального тиску вище за 140/90 мм рт. ст.) залишається основним фактором розвитку серцево-судинних та судинно-мозкових ускладнень (насамперед, інфарктів та інсультів) в індустріалізованих державах. В Україні рівень серцево-судинної смертності - один з найвищих в Європі. Поширеність хвороб системи кровообігу упродовж останнього десятиріччя зросла майже в 2 рази. У рекомендаціях з профілактики серцево-судинних захворювань рекомендовано більше уваги приділяти регулярним фізичним навантаженням, слідкувати за масою тіла та вести здоровий спосіб життя. Варто контролювати такі фактори ризику, як цукровий діабет, концентрація в крові холестерину, ліпопротеїнів, особливо низької та наднизької щільності, та індекс маси тіла. Для зменшення ризику виникнення серцево-судинних захворювань слід впливати на якнайбільшу кількість факторів ризику.

        За даними епідеміологічних досліджень, стійке підвищення артеріального тиску виявляється у 15-30% дорослого населення України. Серед основних причин зростання захворюваності на артеріальну гіпертензію та її поширеність - низький рівень дотримання норм здорового способу життя та значна обтяженість факторами ризику.

        Успішне лікування артеріальної гіпертензії, тобто утримання артеріального тиску нижче за 140/90 мм рт. ст., можливе лише за умови спільних зусиль лікаря та пацієнта, який хоче, може лікуватися та згоден чітко виконувати медичні призначення (тобто виявляє високу дисциплінованість - прихильність до лікування). На жаль, багато хворих не дотримуються рекомендацій лікарів щодо здорового способу життя та прийому гіпотензивних препаратів. Вони часто потрапляють у лікарню швидкої медичної допомоги через неконтрольований перебіг артеріальної гіпертензії, коли захворювання ускладнюється різким підвищенням артеріального тиску - розвитком артеріального гіпертензивного кризу. Це дуже небезпечний стан, під час якого частіше виникають ускладнення – такі, як: інфаркт міокарда, інсульт, порушення серцевого ритму тощо.

        Після виписки зі стаціонару контроль артеріального тиску, якого вдалося досягнути, губиться на етапі амбулаторного лікування (в умовах повсякденного життя) внаслідок низької прихильності до лікування. Частина хворих заперечує хворобу через її безсимптомний перебіг, тобто відсутність погіршання самопочуття за підвищеного артеріального тиску та власні уявлення (мовляв, це мій «рідний» артеріальний тиск), - що найчастіше є оманливим. Дані деяких досліджень свідчать про те, що жінки більш суворо дотримуються рекомендацій лікаря, ніж чоловіки, а група хворих зі зниженою прихильністю до лікування включає переважно осіб молодого віку, в яких підвищення артеріального тиску не супроводжується неприємними відчуттями, і, у зв’язку з цим, їх складніше запевнити щодо небезпеки його високих значень. Але найважчою групою пацієнтів є хворі літнього та старечого віку, особливо самотні, в яких ймовірність самостійної відміни препаратів або суттєвої зміни режиму прийому достатньо висока. Ситуація в цьому випадку значно ускладнюється через розлади пам’яті у хворих, через що дуже важливим фактором стає ретельність догляду за ними та контроль за вживанням ліків з боку родичів або громадських організацій. Приблизно 30% хворих пояснюють відмову від лікування фінансовими проблемами, хоча на сучасному фармацевтичному ринку України присутня достатня кількість доступних за ціною лікарських засобів для контролю артеріального тиску. Дуже часто призначення лікаря замінює сам пацієнт «за порадою» знайомих, родичів, сусідів. Це, взагалі, є не тільки неприйнятним, але й дуже небезпечним явищем, оскільки призначення  гіпотензивних ліків повинно відбуватися зі зважанням на можливу побічну дію, супутні захворювання, які є у хворого, та інші фактори.

        Тільки 1/3 хворих отримує комбіновану терапію, тобто кілька препаратів одночасно, незважаючи на те, що, згідно з сучасними рекомендаціями, майже всі хворі з артеріальним тиском 160/100 мм рт. ст. та вище повинні лікуватися двома або навіть трьома гіпотензивними препаратами. Такі комбінації гіпотензивних засобів володіють більш збалансованою можливістю знижувати артеріальний тиск та значно краще переносяться хворими.

        Дуже сподіваємося, що розпочата активна робота щодо зменшення дефіциту знань про наслідки неконтрольованого підвищення артеріального тиску приведуть хворого до лікаря, зміцнять інтеграцію між лікарем, пацієнтом та фармацевтом, залучать пацієнта в процес активного планування лікування, тобто підвищать прихильність до нього, адже сучасний показник ефективності контролю артеріального тиску на Україні - всього 19% - не може ніяк задовольнити не тільки медичну спільноту, але й суспільство в цілому.

 

Чурсіна Тамара Яківна-доцент кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб Буковинського державного медичного університету.

Викладач кафедри пройшов Європейський тренінг по роботі з молоддю.

опубліковано 13 трав. 2018 р., 11:25 Віталій Смандич

        

Серед учасників які пройшли конкурсний відбір був асистент кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет» Віталій Смандич.

Досвідчені тренери допомогли всім учасникам розібратись з усіма труднощами та показали хто такий молодіжний працівник, яка його роль та місце в громаді, та якими критеріями, навиками, вміннями має володіти. Найбільше увагу приділяли декільком навикам: «Теорія розвитку громади», «Цикл молодіжної політики» та особливості роботи «в полі», де групи учасників на площах міста Чернівці спілкувались із молодими людьми.

Хочеться сподіватись, що те спілкування, нові знайомі та друзі допоможуть кожному учаснику в реалізації його заходів, а в загальному стануть на користь місту Чернівці.

Доцільність та ефективність комбінованої терапії артеріальної гіпертензії.

опубліковано 2 трав. 2018 р., 04:34 Віталій Смандич

Артеріальна гіпертензія (АГ) як предиктор серйозних серцево-судинних ускладнень є однією з найактуальніших проблем сучасної медицини. Адже зберігаються високі показники летальності за рахунок хвороб серця та судин, незважаючи на широку обізнаність лікарів щодо питань діагностики та лікування цього захворювання. Недостатній контроль АГ в популяції можна пояснити такими факторами:


• малий обсяг диспансеризації населення, її низька якість;

• низький рівень освіченості населення з питань підвищеного АТ;

• невчасно розпочате лікування;

• призначення неефективних лікарських засобів (недостатня доза, невірний підбір комбінації);

• низька прихильність хворих до лікування;

• негативне ставлення пацієнта до необхідності модифікації способу життя, відмови від шкідливих звичок, нормалізації маси тіла тощо.

Порівняльні дослідження різних антигіпертензивних засобів (або їх комбінацій) не довели, що за умови однакового зниження АТ є відмінності в редукції кардіоваскулярного ризику. Таким чином, як дослідження, так і їх мета-аналізи підтверджують визначальне значення власне зниження АТ для зниження всіх видів кардіоваскулярних подій – інсульту, інфаркту міокарда та серцевої недостатності, незалежно від застосованих антигіпертензивних засобів.

Схема лікування АГ повинна бути максимально простою, за принципом «одна таблетка на день». Відповідно, перевагу слід надавати:

а) антигіпертензивним препаратам тривалої дії, в т.ч. ретардним формам, оскільки це попереджує значні коливання АТ протягом доби, а також зменшує кількість призначених таблеток;

б) фіксованим комбінаціям, які значно спрощують режим прийому медикаментів. Дотримання простої схеми лікування збільшує кількість хворих, що реально лікуються, і відповідно зменшує кількість тих, які припиняють лікування.

До позитивних рис саме комбінованої терапії можна віднести такі:

• ефективне зниження артеріального тиску вже в перші дні застосування;

• низький рівень побічних ефектів за рахунок невисоких доз діючих речовин;

• значне зниження ризику виникнення серцево-судинних ускладнень або смерті;

• посилення лікувальних ефектів двох діючих речовин;

• висока прихильність пацієнтів до лікування завдяки швидкому лікувальному ефекту.

Згідно з Уніфікованим протоколом 2016 року комбінаціями антигіпертензивних лікарських засобів, що довели свою ефективність, є такі:

• тіазидний (або тіазидоподібний) діуретик + іАПФ;

• тіазидний (або тіазидоподібний) діуретик + БРА;

• БКК + іАПФ;

• БКК + БРА;

• іАПФ (БРА) + АК(БКК)+ тіазидний діуретик.

Важливим питанням при створенні комбінованого препарату є включення в його склад компонентів, ефективність яких доведена у багатоцентрових дослідженнях, а також вибір режиму дозування, який би дозволив при необхідності забезпечити вихід на цільові дози компонентів, рекомендовані виробниками для лікування АГ. Не менш важливим з точки зору доказової медицини є застосування компонентів оригінального виробництва або, принаймні, з доведеною біоеквівалентністю.

На основі найбільш ефективних комбінацій антигіпертензивних агентів запропоновано комбіновані препарати з фіксованою дозою. Такі препарати випускають під різними торговими марками, вказуючи компоненти та їх дози. Нижче наведено типові комбінації, які є на фармацевтичному ринку:

1. b-адреноблокатор + дiуретик (атенолол + хлорталідон або гiдрохлоротiазид; піндолол + клопамід; пропранолол + гідрохлоротіазид);

2. інгібітор АПФ + діуретик (каптоприл + гідрохлоротіазид; еналаприл + гідрохлоротіазид; лізиноприл + гідрохлоротіазид; периндоприл + індапамід);

3. b-адреноблокатор + дигідропіридиновий антагоніст кальцію (фелодипін + метопролол; атенолол + ніфедипін-ретард);

4. антагоніст кальцію + інгібітор АПФ (еналаприл + дилтіазем; трандолаприл + верапаміл; еналаприл + фелодипін, амлодипін + лізиноприл);

5. антиадренергічний препарат центральної дії (клофелiн + гідрохлоротіазид, резерпін + гідрохлоротіазид, a-метилдопа + гідрохлоротіазид, моксонідин + гідрохлоротіазид);

6. блокатор рецепторів А ІІ + діуретик (лозартан + гідрохлоротіазид; ірбесартан + гідрохлоротіазид; валсартан + гідрохлоротіазид, телмісартан + гідрохлоротіазид);

При недостатній ефективності двох препаратів використовують комбінацію з трьох препаратів:

1. b-адреноблокатор + дiуретик + вазодилататор;

2. інгібітор АПФ + антагоніст кальцію + діуретик;

3. b-адреноблокатор + антагоніст кальцію + інгібітор АПФ;

4. b-адреноблокатор + a-адреноблокатор + діуретик;

5. антиадренергiчний препарат центральної або змішаної дії (резерпiн, a-метилдопа) + дiуретик + вазодилататор.

Застосування фіксованих комбінацій лікарських засобів полегшує режим їх прийому і покращує комплаєнс. Більш ефективній реалізації цього підходу на даний час сприяє наявність різних комбінацій з фіксованими дозами препаратів. Перспективи застосування фіксованих комбінацій на найближчі роки включають розробку так званої політаблетки (поєднання декількох антигіпертензивних препаратів зі статинами і низькою дозою аспірину), метою якої є покращення лікування хворих на гіпертонічну хворобу за наявності супутньої дисліпідемії, а також високого серцево-судинного ризику.

 

Матеріал підготувала доцент кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб Віра Шупер.

90 років з дня народження ПРОФЕСОРА СИНЧУКА ОЛЕКСАНДРА МИКОЛАЙОВИЧА (11.04.1928 - 24.10.2006).

опубліковано 27 квіт. 2018 р., 10:16 Віталій Смандич   [ оновлено 27 квіт. 2018 р., 10:20 ]

ЗАВІДУВАЧ КАФЕДРИ госпітальної терапії ЧМІ

З 1982 по 1992 рр.

Педагогічний стаж – 38 років (1958 по 1996 рр)

Народився 11 квітня 1928 року

Помер 24.10.2006 р. 

•Народився 11 квітня 1928 року в с. Удріївцях Дунаєвецького району Хмельницької області. 

•Навчався у Чернівецькому державному медичному інституті 1948-1954рр.

•Після закінчення ЧМІ в 1954 році ЧМІ навчався в інтернатурі за фахом „Терапія” (1954–1956) та в клінічній ординатурі на кафедрі госпітальної терапії ЧМІ (1956–1958).

•З 1958 року по 1960 рік працював асистентом, з 1961 року по 1970 рік – доцентом кафедри госпітальної терапії Чернівецького медичного інституту.

•У 1959 році під керівництвом проф. В.А.Трігера захистив кандидатську дисертацію на тему: „Функциональное состояние печени у больных с нарушением венечного кровообращения”,

•в 1970 році – докторську дисертацію на тему: „Функциональное состояние сердечно-сосудистой системы при различных формах коронарной недостататочности”. 
•Упродовж 1970–1973 років – професор медичного факультету Замбійського університету (м. Лусака)

З 1973 року по 1982 рік – професор кафедри госпітальної терапії ЧМІ, з 1982 року по 1992 рр. – завідувач кафедри, згодом – професор кафедри (1992–1996). 

Видео из Google Документов


Ранкова зарядка в центрі м.Чернівці

опубліковано 18 квіт. 2018 р., 04:04 Віталій Смандич

12 квітня на площі Філармонії пройшов традиційний флеш-моб «Ранкова зарядка», який вже вшосте проводиться співробітниками БДМУ до Всесвітнього дня здоров’я.
Цьогоріч у заході взяли участь більше 400 учасників. До студентів та викладачів Буковинського державного медичного університету приєдналися учні військового ліцею, представники чернівецьких навчальних закладів, Червоного хреста, Чернівецької патрульної поліції та чернівчани.
Співорганізаторм заходу був ас. Смандич В.С.

1-10 of 199