29 травня - Міжнародний день здорового харчування «Принципи харчування та способу життя при ГЕРХ»

опубліковано 29 трав. 2016 р., 03:57 Віталій Смандич
        Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) – це хронічне рецидивуюче захворювання із розвитком характерних симптомів (печія, відрижка, тощо) і/або запального ураження дистального відділу стравоходу внаслідок періодичної регургітації у стравохід шлункового та/або дуоденального вмісту.

        Етіологія
    Вважається, що ГЕРХ – це поліетіологічне захворювання. Безпосередньою причиною ГЕРХ являється тривалий контакт шлункового або дуоденального вмісту зі слизовою оболонкою стравоходу. Основними факторами, що сприяють появі симптомів ГЕРХ являються:
- аксіальна кила стравохідного отвору діафрагми;
- інтенсивні фізичні навантаження;
- психоемоційне перенапруження;
- патологія гастродуоденальної зони (виразкова хвороба, дуоденостаз, дуоденогастральний рефлюкс);
- нераціональне харчування;
- прийом медикаментів, що знижують тонус стравохідного сфінктера (пролонговані нітрати, антагоністи кальцію, теофілін, седативні препарати);
- зловживання алкоголем та паління, вживання кави та мінералізованих напоїв, майонезу, кетчупів, гострих страв і приправ;
- підвищення внутрішньочеревного тиску (вагітність, використання корсетів і бандажів, метеоризм, ожиріння);
- інші причини (склеродермія, цукровий діабет).

        Патогенез
    ГЕРХ розвивається внаслідок зниження функції антирефлюксного бар’єру, що може відбуватися трьома шляхами: 1) первинне зниження тиску в нижньому стравохідному сфінктері, 2) збільшення числа епізодів його розслаблення, 3) повна або часткова його деструктуризація, наприклад, при килі стравохідного отвору діафрагми. Важливим у розвитку ГЕРХ є дисбаланс між факторами агресії (гастроезофагеальний рефлюкс із закидом у стравохід соляної кислоти, пепсину, жовчі, панкреатичних ферментів; підвищення внутрішньошлункового та внутрішньочеревного тиску, тощо) та факторами захисту (антирефлюксна функція нижнього стравохідного сфінктеру, езофагеальний кліренс, резистентність слизової оболонки стравоходу).

    Важливість своєчасної терапії передусім зумовлена запобіганням ускладнень (насамперед стравоходу Баррета), а також покращанням якості життя хворих.
    Але важливу роль також відіграє модифікація стилю життя та корекція харчування пацієнта, що дають змогу зробити медикаментозне лікування ефективнішим і, найголовніше, допомагають зменшити ризик рецидиву хвороби.

 Рекомендації по модифікації стилю життя та корекції харчування:
уникнення горизонтального положення під час сну (підняття головного кінця ліжка на 15 см);
- уникнення горизонтального положення тіла протягом 2-3 годин після їди;
- відмова від паління і зловживання алкоголем;
- зниження маси тіла у разі її надлишку;
- відмова від носіння корсетів, бандажів, тугих поясів, що збільшують внутрішньочеревний тиск;
- виключення підняття ваги більше 8-10 кг;
- обмеження робіт, пов’язаних із нахилом тулуба, з перенатуженням черевних м’язів;
- обмеження вживання лікарських засобів, що знижують тонус нижнього стравохідного сфінктера;
- обмеження продуктів, що знижують тонус стравохідного сфінктера (кава, міцний чай, шоколад, м’ята, молоко, жирне м’ясо, спеції);
- уникання продуктів, що подразнюють слизову оболонку стравоходу (цитрусові, цибуля, часник, томати, смажені страви);
- обмеження продуктів, що підвищують внутрішньошлунковий тиск, стимулюють кислотоутворюючу функцію шлунка (пиво, шампанське, газовані мінеральні води, бобові);
- бажане підвищене вживання білка, який, на відміну від жиру, збільшує тонус нижнього стравохідного сфінктера.

 Хворому із діагнозом ГЕРХ необхідно дотримуватися спеціальної дієти. Вона не така вже й обтяжлива – відмовлятися доводиться в першу чергу від ласощів, без яких цілком можна обійтися.

 Основні принципи харчування при гастроезофагеальному рефлюксі. Продукти, заборонені при ГЕРХ

Як і при більшості захворювань травного каналу, при ГЕРХ слід контролювати три характеристики їжі:
- термічну (забороняється їсти дуже гаряче і холодне);
- механічну (треба уникати грубої їжі);
- хімічну (покладається контролювати склад продуктів).

Пацієнту потрібно скласти для себе список заборонених страв і або запам'ятати його. У чорний список доцільно включити страви, що включають такі продукти:
- цитрусові фрукти;
- перці;
- гострі приправи;
- помідори;
- кремові торти і тістечка;
- шоколад;
- жирну рибу і жирне м'ясо (наприклад, баранину).

Корисно мінімізувати споживання вершкового масла, маргарину. За способом приготування страви повинні бути відварені (у тому числі – на пару), іноді запечені, але не смажені.

Обмеження стосуються і напоїв, а саме всього спиртного, міцної кави, газованої води.

 

При ГЕРХ дієта включає в себе такі страви і продукти, які рекомендують лікарі:

- дозволяється вживання хліба і борошняних виробів певного сорту. Дозволяється їсти хліб, який випечений із застосуванням борошна вищих сортів, злегка підсушений або зі свіжістю вчорашнього дня. Декілька разів на тиждень можна їсти булки не здобні, такого ж типу печиво і бісквіт в сухому вигляді;

- у раціон повинні входити всі нежирні м'ясні страви, а також філе куряче і філе індика зі знятою шкірою. Продукти повинні проходити термічну обробку за допомогою пари або варіння. Вживати також страви з м'яса можна у протертому вигляді, сюди відносяться: фрикадельки, котлети, суфле, рулети, кнелі, пюре;

- обов'язково меню при ГЕРХ включає рибу, яка також не повинна бути жирною. Приготування повинно проводитися без шкірки у вигляді шматків або як котлетна маса, приготовлена на пару або відварена. Заливну рибу готують на відварах із овочів;

- серед молочних продуктів дозволяється незбиране молоко додавати у каші або чай, пити кисле молоко одноденного терміну, вживати свіжу некислу сметану. Сир краще додавати у страви у вигляді запіканок, «лінивих» вареників та ін.;

- яйця у сирому вигляді вживаються тільки перепелині. Всі інші готуються некруто або це парова яєчня або омлет. Дозволяється за день з'їдати не більше двох яєць;

- можна у раціоні використовувати вершкову олію, не більше тридцяти грамів на добу. Соняшникова та оливкова олія додаються до страв у своєму натуральному вигляді;

- каші, які готуються для хворого, повинні бути зварені на воді або на молоці. Манна, гречана, геркулесова і рисові крупи повинні бути розварені максимально. Рекомендуються із подрібнених круп приготовані котлети, пудинги або суфле. Можна вживати варені макарони;

- овочі на стіл подаються наступні: картопля, цвітна капуста, морква, зелений горошок, буряк. Вони повинні бути відварені у каструлі з водою або приготовані за допомогою пари. Такі овочі, як часник або цибулю допускаються лише у малих кількостях, як добавка до страв, які пройшли обробку температурою;

- супи готують із перетертих овочів. Допускаються молочні супи, збиті до консистенції пюре. Овочеві супи можна готувати на легкому м'ясному бульйоні. Готовий суп із заздалегідь відвареними куркою або м'ясом збивається в кухонному комбайні або блендері;

- що стосується солодких страв і фруктових плодів, то другі обов'язково повинні подаватися як желе, пюре, кисіль або мус. Рекомендується вживати печені яблука без шкірки. Слід варити молочні киселі. Дозволяється в меню включити мед, пастилу, варення із ягід солодких сортів, цукор, зефір;

- соуси можна їсти тільки ті, які приготовані на сметані, молоці або соуси яєчно-масляні;

- серед зелені виділяють петрушку і кріп, які додаються у салати або супи;

- потрібно пити відвари із шипшини, слабкий чай з додаванням вершків або молока, напій із пшеничних висівок.

Якщо все ж розвинулась гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, дієта допоможе зменшити ознаки захворювання, однак не обіцяє повного їх виключення. Це можливо за умови, що людина повністю змінить свій життєвий стиль. Не потрібно намагатися лікуватися самостійно, краще звернутися до лікаря, який допоможе у першу чергу, скласти індивідуальне меню. Для всіх хвороб травного каналу важливо підібрати правильне харчування і дотримуватися його протягом усього лікування, а бажано і після, щоб у результаті не виникли рецидиви.

Матеріал підготувала: асистент кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб, кандидат медичних наук Тетяна Василівна Рева.

Comments