«Чорнобиль не загинув, він живе у кожному з нас»

опубліковано 4 трав. 2016 р., 02:09 Віталій Смандич
За днями дні, мина повільно рік,
За днями дні – і другого немає.
Нехай же лихо наше просинає,
I в світі не повториться вовік.
Хай стане світ міцнішим у стократ,
Хай над землею небо чисте буде,
Чорнобиль – попередження, набат,
Його уроків людство не забуде!


        Чорнобиль… Тепер це слово знає весь світ. Чорнобиль – це мука і трагедія, це подвиг і безсмерття, це пам’ять, і це наш нестерпний біль.

        Минуло 30 років з моменту аварії на ЧАЕС, із тих квітнево-травневих днів 1986 року, коли йшла битва незахищених людей з радіацією. Дні самопожертви, дні страху, які вразили весь світ. Ми віддаємо шану тим, хто брав безпосередню участь у ліквідації наслідків аварії на атомній станції і тим, хто був змушений залишити рідні домівки – евакуйованим та переселенцям із зони відчуження, усім тим, кого торкнулася чорним крилом ця страшна біда. 

Круглий стіл до 30-ти річчя Чорнобильської катастрофи

        До 30-ї річниці аварії на Чорнобильській АЕС на кафедрі внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб за сприяння завідувача кафедри професора Хухліної О.С. проведено ряд заходів.

        Зокрема, асистент Дудка Т.В. разом із студентами 22 групи 5 курсу медичного факультету №2 переглянули документальний фільм «Битва за Чорнобиль - документальний фільм до 30-ї річниці аварії на ЧАЕС». Особливо студентів вразили слова за кадром: «Наслідки, які мала аварія – це катастрофа планетарного маштабу. Вона рівняється вибуху більше, як п’ятсот атомних бомб. Радіоактивна хмара проникла в атмосферу всієї північної півкулі землі. Практично всі, хто першими включилися в боротьбу з пожежею, дістали небезпечні для життя дози опромінення. День вибуху четвертого реактора на ЧАЕС міг би стати останнім днем для України, якби у вогнище палаючого ядерного кратера не кинулися, жертвуючи собою, прип’ятські пожежники  й нічна зміна станції. За кілька годин їх, спалених радіацією,  замінять інші. А потім лік тих, які замінятимуть, піде вже на  тисячі. На десятки тисяч. Аж доки вони не вгамують шал  катастрофи. I буде ім’я їм, не знане досі у світі, – ліквідатори. I буде визнано, що мужність їх не мала прецеденту».

        Студентам 19 групи медичного факультету №2 асистент Смандич В.С. прочитав лекцію на тему: «Віддалені наслідки перенесеної гострої променевої хвороби: гематологічні, гастроентерологічні, пульмонологічні та кардіологічні захворювання та їх профілактика».

        Також, студентка 1 групи медичного факультету №4 (викладач – ас. Мандрик О.Є.) презентувала доповідь на тему: «Вплив іонізуючого опромінення на органи шлунково-кишкового тракту, серцево-судинну, дихальну систему та кровотворення».

         Пам'ять немає строку давності. У наших серцях, у серцях прийдешніх поколінь житимуть імена тих, хто собою захистив світ від атомного лиха, хто передчасно пішов від нас, уражений Чорнобилем. Схилимо голови , вклонімся їм низько… Вічна слава героям!

        Матеріали підготувала асистент кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб Дудка Т.В.

Comments