Кроки до «здорового серця»: принципи раціонального харчування

опубліковано 13 трав. 2018 р., 11:31 Віталій Смандич

Результат пошуку зображень за запитом "Кроки до «здорового серця»: принципи раціонального харчування"        Серцево-судинні захворювання є найпоширенішою причиною інвалідності та смертності населення України. Основою профілактики серцево-судинних захворювань є дотримання рекомендацій щодо способу життя, серед яких найважливішими є зміни у характері харчування та підвищення фізичної активності. Близько 80% випадків передчасної смерті від інфарктів та інсультів можна запобігти завдяки правильному харчуванню, регулярній фізичній активності, підтримці нормальної маси тіла і відмові від куріння. Потрібно зменшити не тільки загальний калораж раціону, тобто рівень його енергетики, але особливу увагу приділити якості харчування. Це цілком доступно навіть людям з недостатніми соціальними можливостями. Коригуючи раціон харчування, необхідно дотримуватися принципів, регламентованих рекомендаціями Європейського та Українського кардіологічних товариств.

    Принцип перший. Раціон харчування повинен складатися із різноманітних продуктів переважно рослинного, а не тваринного походження. Дієту поступово насичують харчовими волокнами за рахунок чорного хліба, продуктів з висівками, овочів (буряк, морква, капуста, огірки, гарбузи).

Вживайте не менше 400 г на добу різноманітних овочів та фруктів, бажано свіжих та вирощених в місцевих умовах екологічно чистих зон.

Підтримуйте масу тіла в рекомендованих межах (значення індексу маси тіла від 20 до 25 кг/м2) за допомогою нормокалорійної дієти і щоденних помірних фізичних навантажень. Ступінь ожиріння (індекс маси тіла) можна розрахувати за простою формулою: маса тіла в кг/(зріст у м)2. Значення вказаного індексу більше 25,0 кг/м2 свідчить про надлишкову масу тіла, а вище 30,0 – про ожиріння. Особливо небезпечним щодо ризику виникнення серцево-судинних ускладнень є абдомінальний тип ожиріння, для визначення якого використовують простий, але надійний показник – окружність талії. При ідеальній масі тіла він повинен становити у чоловіків приблизно до 90 см, а в осіб старше 40 років – до 100 см. У жінок відповідно до 80 і 90 см.

Контролюйте вживання жирів, питома вага яких не повинна перевищувати 30% добової калорійності; заміняйте більшість насичених жирів ненасиченими рослинними оліями.

Замінюйте жирне м'ясо та м'ясопродукти квасолею, бобами, рибою, птицею або нежирним м'ясом.

Вживайте молоко і молочні продукти (кефір, кисле молоко, йогурт, сир) з низьким вмістом жиру і солі.

Надавайте перевагу продуктам з низьким вмістом цукру, обмежуйте частоту вживання рафінованого цукру, солодких напоїв та солодощів.

Вживайте продукти з низьким вмістом солі, загальна кількість якої не повинна перевищувати однієї чайної ложки (6 г) на добу, включаючи сіль, що знаходиться в готових продуктах. В ендемічних зонах необхідно вживати йодовану сіль.

Обмежуйте вживання алкоголю до 20 мл етанолу або еквівалентних алкогольних напоїв на добу.

Приготування їжі на пару, її варка, тушкування, випікання допомагає зменшити кількість доданого жиру.

При цьому раціон харчування балансується за основними складовими, тобто співвідношенням білків, вуглеводів та жирів, як 1:4,5:1. Недостатність вітамінно-мінерального складу 1 раз у квартал повинна покриватись курсовим (3 тижні) прийомом одного із збалансованих комплексних полівітамінів з мінеральними речовинами, у складі яких повинно бути щонайменше 10 вітамінів (С ,Е, А, D, В1, В2, В6, В12, фолієва кислота, нікотинамід) та 8 - 10 мінералів (Fe, Zn, Cu, Р, Mn, Mo, Se).

        Принцип другий. Необхідно суворо дотримуватись режиму харчування. Прийом їжі повинен бути чотириразовим, а краще п'ятиразовим. Наприклад, сніданок о 7 годині, другий сніданок - об 11-й, обід - о 15-й, вечеря - об 19-й. Відходити до сну необхідно не раніше, ніж за 3 години після останнього прийому їжі, тому що відсутність рухової активності - це основна причина значного підвищення рівня глюкози та ліпідів після їди. При потребі (хворі на виразкову хворобу, дуоденіт) перед сном дозволяється склянка теплого фруктового соку, не занадто солодкого, або мінеральної води, або, найкраще, молочної сироватки.

        Принцип третій. Традиції харчування потрібно змінювати поступово, м'яко, враховуючи як склад раціону, так і індивідуальні звички. Необхідно пам'ятати, що харчування для більшості - одно з основних джерел насолоди в житті. Тому різкі зміни його визивають "харчовий стрес". У більшості осіб недостатньо вольових та психологічних якостей відразу перейти на нову систему харчування. Тому вилучати продукти та страви і замінювати новими необхідно поступово, але наполегливо.

        Принцип четвертий. Під час здійснення лікувального харчування необхідним є самоконтроль маси тіла та постійний контакт з лікарем, який коригує дієту. Розраховувати та постійно змінювати раціони практично неможливо в умовах неспеціалізованого закладу. Тому ефективність порад лікаря та втілення їх хворим проводиться орієнтовно до змін маси тіла пацієнта, при цьому аналіз раціону і його корективи краще здійснювати на основі харчового щоденника, в який хворий заносить погодинно все, що він з'їв протягом доби, включаючи алкоголь, сік, воду, цукерки і таке інше. Щоденник - об'єктивний документ, який дозволяє проаналізувати характер харчування, виявити в ньому дефекти та правильно спланувати зміни з урахуванням особистих смакових запитів пацієнта. Він дисциплінує хворого, а лікарю дозволяє здійснювати дієвий контроль. Поступово змінюючи раціон харчування та режим харчування, хворий за допомогою лікаря виробляє власний стиль оздоровчого харчування. Схуднення до бажаної маси тіла повинно відбуватись поступово. Оптимальним варіантом вважають зменшення маси тіла протягом року на 6-7 кг. Такий темп відчутно зменшує частоту серцево-судинних подій та смертність від них. Науковці свідчать, що в багатьох хворих на артеріальну гіпертензію та ожиріння досягти нормального артеріального тиску вдається тільки за допомогою зменшення маси тіла, якщо навіть до оптимального індексу маси тіла ще далеко.

Таким чином, раціоналізація харчування є одним з важливих профілактичних кроків до «здорового серця», тобто зменшення ризику серцево-судинних захворювань. При цьому людина повинна усвідомити, що відповідальність за профілактику лежить не тільки на лікареві, який повинен попередити, поінформувати, але й на пацієнтові, роль якого у власному здоров’ї має стати більш активною та відповідальною.

 

    Чурсіна Тамара Яківна, к.мед.н., доцент кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб Буковинського державного медичного університету

Comments