Основні рекомендації пацієнту щодо запобігання прогресуванню хронічного обструктивного захворювання легень.

опубліковано 27 січ. 2019 р., 00:17 Віталій Смандич

Результат пошуку зображень за запитом "хозл"Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) є однією із найбільш поширених патологій внутрішніх органів. За даними ВООЗ, розповсюдженість ХОЗЛ в різних країнах коливається в широкому діапазоні і у дорослих осіб виявляється в 22 % випадків. Серед працездатного населення реальна поширеність ХОЗЛ становить 6 %.

Сьогодні ХОЗЛ посідає четверте місце серед причин смертності у світі, а у перспективі до 2020 року посяде третю сходинку.

ХОЗЛ залишається серйозним викликом для суспільного здоров’я, проте його можна як попередити, так і лікувати. Ця хвороба є основною причиною хронічних ускладнень та смертності у всьому світі. Багато людей страждає на ХОЗЛ упродовж тривалого часу і помирає передчасно від власне самого захворювання або його ускладнень. У найближчі десятиліття у світі очікується зростання рівня захворюваності на ХОЗЛ через постійну наявність факторів ризику, що провокують його розвиток.

Зовнішні (екзогенні) фактори ризику:

·        довготривале тютюнокуріння (є причиною щонайменше 80 % захворюваності на ХОЗЛ);

·        вдихання промислових та побутових повітряних полютантів (шкідливі викиди, гази та пари хімічних сполук, продукти згорання палива);

·        інфекційні агенти (тяжкі дитячі інфекції, респіраторні інфекції);

·        низький соціоекономічний статус (шкідливі звички, скупченість і т. д.).

Внутрішні (ендогенні) фактори ризику:

·        генетично зумовлені (спадковий дефіцит альфа-1-антитрипсину);

·        гіперреактивність бронхів;

·        недорозвиненість легень, вроджені аномалії розвитку бронхіальної стінки.

Куріння є основною причиною розвитку ХОЗЛ, що становить 80-90% від випадків розвитку ХОЗЛ.Забруднення навколишнього середовища, в тому числі забруднення повітря всередині приміщень від використання дерев'яних і вугільних печей і нагрівачів, а також вплив різних забруднюючих речовин також значно збільшує ризик розвитку захворювання. До факторів ризику також відносяться нездорове харчування та недостатня фізична активність. Найновіші дані свідчать про те, що вдихання диму навіть від електронних сигарет змінює імунну відповідь легень курців.Додатково до факторів ризику розвитку хвороби були віднесені низька вага при народженні та інфекції дихальних шляхів у дитинстві. Дані чинники поступово і постійно знижують здатність дорослих дихати легко і підтримувати активний спосіб життя. Тому лікування кожного пацієнта розпочинають із усунення факторів ризику – варто перестати курити, змінити роботу із шкідливими умовами і пройти обстеження у лікаря пульмонолога.

Рушійними силами цього захворювання є також глобалізація, швидка урбанізація і старіння населення, над якими ні пацієнти, ані система практичної охорони здоров’я не владні. Гуманітарні, соціальні та економічні наслідки цієї епідемії болючі для всіх без винятку країн, але особливо від них страждають бідні та вразливі верстви населення.

В науковому та практичному плані сьогодні в світі ведуться дослідження по вивченню окремих ланок патогенезу ХОЗЛ, створенню високоефективних протизапальних, бронхолітичних та інших патогенетичних засобів, визначається роль фенотипів, загострень захворювання, ускладнень та коморбідності в перебігу даної патології.Все це знаходить своє відображення в міжнародних та національних рекомендаціях по веденню пацієнтів із ХОЗЛ. Головним документом серед них є Глобальна стратегія діагностики, лікування і профілактики захворювання, скорочено GOLD.

Через швидко прогресуючий характер захворювання, рання діагностика і лікування ХОЗЛ мають важливе значення для запобігання ускладнень і загострень, пов'язаних іззахворюванням.Згідно керівним принципам GOLD, клінічний діагноз ХОЗЛ слід розглядати у будь-якого пацієнта у віці старше 40 років, який має задишку, хронічний кашель або виділення мокротиння, а також історію факторів ризику захворювання. ХОЗЛ є часто недіагностованим в його початковому періоді, тому що деякі симптоми, такі як задишка, часто спочатку приписували віковим особливостям. Багато пацієнтів не звертаються за медичною допомогою, поки симптоми не стануть більш серйозними. Було підраховано, що у 50% американців і 75% європейців з ХОЗЛ захворювання є недіагностованим.

Важливі зміни в положення GOLD були внесені в 2017 році. В рекомендаціях редакції 2017 року проголошений принцип персоніфікації надання допомоги хворим на ХОЗЛ, заснований на використанні методів об’єктивної оцінки суб’єктивних проявів хвороби за допомогою опитувальників і шкал оцінки задишки та інших суб’єктивних симптомів.

Задишка є відмінною ознакою ХОЗЛ і є однією з основних причин інвалідності, пов'язаної з захворюванням.При ХОЗЛ, задишка, як правило, є постійною і прогресуючою. Спочатку її можна визначити тільки в періоди додаткових зусиль, таких як підйом по сходах; однак, оскільки хвороба прогресує і стан легенів погіршується, задишка стає все більш нав'язливою і починає впливати на повсякденну діяльність, таку як закупка та перевезення продуктів. У найбільш важких випадках ХОЗЛ навіть обмежує пацієнта від виконання простих завдань, таких як вмивання і одягання.

ХОЗЛ має значний фізичний і емоційний вплив на тих, хто страждає від цього захворювання. В міру того, як ХОЗЛ прогресує, функція легенів знижується і фізична активність стає вкрай обмеженою, порушуючи здатність пацієнта вести повноцінне життя, перешкоджаючи виконанню повсякденних завдань і участі в житті родині. Це призводить до виникнення у людей почуття страху, занепокоєння, розчарування, ізольованості і депресії.

Діагноз ХОЗЛ підтверджується спірометрією.Оцінка наявності обструкції дихальних шляхів, ґрунтується на вимірюванні співвідношення ОФВ1/ФЖЄЛ після бронходилатаційної проби, а також зниженням ОФВ1. Якщо значення ОФВ1/ФЖЕЛ < 0,7– це свідчить про обструкцію характерну для ХОЗЛ.Якщо значення показника ОФВ1/ФЖЄЛпопадають між 0,6 та 0,8, то необхідно зробити спірометрію повторно, оскільки у деяких випадках це співвідношення може змінитися внаслідок біологічної мінливості. Якщо первинне значення співвідношення ОФВ1/ФЖЄЛ менше ніж 0,6, то малоймовірно, що воно спонтанно зросте вище 0,7.

Спірометричне дослідження необхідно повторно проводити не менше 1 разу на рік.

Особлива увага сьогодні в багатьох країнах світу приділяється загостренню ХОЗЛ, що обумовлено тим, що вони є головною причиною прогресування захворювання, звертання пацієнтів за медичною допомогою і госпіталізацією, а також погіршення якості життя хворих і зростання смертності від ХОЗЛ. Наявність хоча б одного загострення, яке потребувало госпіталізації, підвищує ризик смерті в 2 рази, а наявність 3 і більше загострень в 4 рази, по відношенню до пацієнтів, у яких не було загострень

Загострення ХОЗЛ – визначається як гостре погіршення клінічних симптомів (наприклад, задишки або харкотиння), яке вимагає невідкладного лікування і яке призводить до госпіталізації. Загострення пов'язані з більш швидким зниженням функції легенів з плином часу і, в тяжких випадках, з підвищеним ризиком смертності. Це може серйозно погіршити пов'язану зі здоров'ям якість життя пацієнтів.Багато пацієнтів з ХОЗЛ можуть переживати два або більше загострень на рік.Дуже важливо швидко і енергійно лікувати загострення, тому що ті пацієнти, які лікуються швидко, одужують швидше ніж ті, які не повідомляють про загострення своїх лікарів.

Основною метою лікування ХОЗЛ, згідно GOLD є зменшення симптомів та ризиків. Зменшення симптомів включає в себе полегшення клінічних симптомів,підвищення толерантності до фізичного навантаження та покращення стану здоров'я. Зменшення ризиків грунтується назапобіганні прогресування захворювання,профілактиці та лікуванні загострень, а такожзниженні рівня смертності пацієнтів.

Вибір кожного з класів медичних препаратів залежить від доступності та вартості лікування, а також сприятливих клінічних результатів з урахуванням побічних ефектів. Кожна схема лікування має бути індивідуальною, але грунтуватися на клінічних рекомендаціях.

Ризик загострень ХОЗЛ може бути зменшений завдяки використанню пролонгованих бронходилататорів (наприклад, холінолітики або β2-агоніститривалої дії), які обов’язково призначає лікар. Лікування бронхолітичними препаратами при ХОЗЛ найчастіше здійснюється на регулярній основі з метою запобігання розвиткові симптомів захворювання або для їх зменшення. Поєднання бронхолітиків з різними механізмами і тривалістю дії здатне підвищити рівень бронходилатації з меншим ризиком розвитку побічних ефектів порівняно з підвищенням дози прийому одного бронхолітика. Лікування призначається згідно ступеня тяжкості ХОЗЛ.

У пацієнтів, які страждають на ХОЗЛ середнього й тяжкого ступеня і у яких періодично спостерігаються загострення, лікування із застосуванням інгаляційних глюкокортикостероїдів у поєднанні з β2-агоністамитривалої дії є більш ефективним, аніж використання однокомпонентної терапії щодо покращення функції легень, загального стану здоров’я та зменшення випадків загострень.

Особливо важливо, щоб лікування ХОЗЛ було адекватне ступеню його тяжкості. Також важливим є дотримання хворим рекомендацій щодо вживання лікарського засобу, особливо техніка проведення інгаляцій, наскільки ефективно лікування контролює суб’єктивну симптоматику, а також наявність побічних ефектів від лікування.

В Україні активно проводяться фундаментальні дослідження природи ХОЗЛ, поєднання його із синдромом обструктивного апное-гіпопное сну, серцево-судинною патологією, депресією, поєднанням астми та ХОЗЛ.

У більш пізніх дослідженнях було показано, що регулярне застосування антибіотиків здатне зменшити частоту виникнення загострень. Прийом азитроміцину (по 250 мг/день або по 500 мг 3 рази на тиждень) чи еритроміцину (по 500 мг 2 рази на день) упродовж одного року пацієнтами, схильними до загострень, зменшує ризик їх виникнення порівняно зі звичайним лікуванням. Дані ретроспективного аналізу свідчать про те, що для активних курців такий результат є суттєво гіршим. Повідомлення щодо ефективності чи безпеки постійного лікування азитроміцином для запобігання розвитку загострень ХОЗЛ упродовж більш ніж одного року відсутні.

Вивчається роль вірусів у виникненні загострень ХОЗЛ. За деякими даними, вірусний збудник приймає участь у виникненні загострення захворювання в 32,5 % випадків. Найбільш поширеними серед них є риновірус, вірус грипу А та короно вірус.Для запобіганнязагостренням ХОЗЛ рекомендована сезонна вакцинаціявідгрипу, а після 65 років – пневмококовавакцинація.

Не дивлячись на те, що ХОЗЛ є прогресуючим захворюванням, правильно підібрана і вчасно призначена терапія може значно уповільнити прогресування бронхообструкції, зменшити частоту і тяжкість загострень, запобігти розвитку ускладнень і покращити якість життя хворих.

Підготувала кандидат медичних наук, доцент кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб Галина Іванівна Шумко.

Comments