Заходи для попередження бронхіальної астми

опубліковано 2 черв. 2018 р., 01:37 Віталій Смандич

Результат пошуку зображень за запитом "Заходи для попередження бронхіальної астми" Бронхіальна астма – це хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, яке клінічно проявляється епізодами свистячих хрипів, задишкою, відчуттям скутості в грудях і кашлем, особливо вночі або рано вранці.

Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у сучасному суспільстві алергійні захворювання за поширеністю, соціально-економічними збитками, впливом на рівень здоров’я та якість життя пацієнтів посідають одне з чільних місць. Близько 30% дорослого і 35% дитячого населення планети страждають на алергійні захворювання того чи іншого ступеня вираженості, причому 40% випадків припадає на країни з високим рівнем економіки. Встановлено, що рівень захворюваності на алергійні захворювання та сенсибілізації до алергенів тісно корелює з рівнем соціально-економічного розвитку.

Фактори, що впливають на ризик розвитку бронхіальної астми, можна розділити на: 1) фактори, що зумовлюють розвиток захворювання, і 2) фактори, що провокують появу симптомів. До першої групи входять внутрішні чинники (в першу чергу, спадкова схильність до алергії – атопія). Друга група зазвичай включає зовнішні чинники – алергени (кліщі домашнього пилу, шерсть домашніх тварин, алергени тарганів, гриби, в тому числі цвілеві і дріжджові, пилок рослин), інфекції (головним чином, вірусні), куріння тютюну, забруднення повітря всередині і зовні приміщень, харчування, професійні алергени.

Чи можливо в сучасних умовах попередити виникнення бронхіальної астми? Що може зробити пацієнт для зменшення прогресування захворювання?

Заходи щодо профілактики бронхіальної астми можуть бути спрямовані на попередження алергізації організму (тобто розвитку атопії, яка ймовірно, грає найважливішу роль в розвитку бронхіальної астми в дитячому віці) або на профілактику бронхіальної астми у алергізованих пацієнтів.

У зв’язку з цим розрізняють: первинну, вторинну і третинну профілактику бронхіальної астми.

Первинна профілактика бронхіальної астми

Передбачає заходи щодо попередження астми у здорових людей. Основний напрямок первинної профілактики астми полягає в попередженні розвитку алергії і хронічних хвороб дихальних шляхів (наприклад, хронічний бронхіт). Заходи первинної профілактики астми не однакові у дітей і дорослих.

Первинна профілактика астми у дітей

Переважною формою астми у дітей є атопічна (алергічна) астма, яка безпосередньо пов’язана з іншими формами алергії. При цьому в розвитку алергії у дітей основну роль грає неправильне харчування в перші роки життя і несприятливі умови життя. Профілактичні заходи астми (і алергії) у дітей включають:

Ø  грудне вигодовування новонароджених і дітей першого року життя. Роль грудного вигодовування, як заходу профілактики астми та інших видів алергічних хвороб доведена численними клінічними дослідженнями. Грудне молоко сприятливо впливає на розвиток імунної системи організму і сприяє формуванню нормальної мікрофлори кишечника;

Ø  своєчасне введення допоміжного харчування також є заходом профілактики астми і алергії. Сучасні рекомендації по вигодовуванню дітей першого року життя передбачають введення допоміжного харчування не раніше, ніж на 6 місяці першого року життя. При цьому категорично забороняється давати дітям такі гіпералергенні продукти як бджолиний мед, шоколад, курячі яйця, горіхи, цитрусові та ін.;

Ø  забезпечення сприятливих умов життя дитини – це теж важливий метод профілактики астми і алергії. Доведено, що діти, які контактують з тютюновим димом або подразнюючими хімічними речовинами, набагато частіше страждають на алергію і частіше хворіють на бронхіальну астму;

Ø  профілактика хронічних захворювань органів дихання у дітей полягає у своєчасному виявленні та правильному лікуванні бронхіту, синуситів, тонзиліту, аденоїдів.

Первинна профілактика астми у дорослих:

Первинна профілактика астми у дорослих, крім можливого зменшення контакту з факторами-алергенами (побутовими, харчовими і т. ін.), включає в себе необхідність виключити тривалий контакт з подразнюючими речовинами (тютюновий дим, професійні шкідливості) та своєчасне лікування хронічних захворювань дихальних шляхів (таких як хронічний бронхіт).

Вторинна профілактика бронхіальної астми:

Вторинна профілактика астми включає заходи щодо профілактики хвороби у алергізованих осіб або у пацієнтів на стадії передастми, які ще не хворіють на астму. Категорія пацієнтів для проведення вторинної профілактики астми підбирається за наступними критеріями:

- особи, родичі яких вже хворіють на бронхіальну астму;

- наявність різних алергічних хвороб (харчова алергія, атопічний дерматит, алергічний риніт, екзема та ін.);

- алергічна налаштованість, доведена за допомогою імунологічних методів дослідження.

З метою вторинної профілактики бронхіальної астми у цієї групи осіб проводиться профілактичне лікування протиалергічними препаратами.

Третинна профілактика бронхіальної астми

Третинна профілактика астми застосовується для зменшення тяжкості перебігу і попередження загострень хвороби у пацієнтів, які вже хворіють на бронхіальну астму. Основний метод профілактики астми на цьому етапі полягає у виключенні контакту пацієнта з алергеном, що викликає приступ астми (елімінаційний режим).

Для якісного проведення елімінаційних режиму необхідно знати, який саме алерген (або група алергенів) викликають напад астми у хворого.

Поширеними алергенами є: домашній пил, таргани, мікрокліщі, шерсть домашніх тварин, цвілеві грибки, деякі види їжі, пилок рослин.

Для запобігання контакту організму хворого з цими алергенами необхідно дотримуватися певних санітарно-гігієнічні правил:

у приміщенні, в якому проживає хворий, необхідно проводити регулярне вологе прибирання (1-2 рази на тиждень), сам хворий на час прибирання повинен залишити приміщення;

з приміщення, в якому проживає хворий на астму, повинні бути видалені всі килими і мʼякі меблі, а також інші предмети, в яких може накопичуватися пил. Також з кімнати хворого слід віднести кімнатні рослини;

постільну білизну хворого потрібно прати щотижня в гарячій воді (60°С) з господарським милом;

• для подушок і матраців хворого потрібно використовувати спеціальні пилонепроникні чохли;

• в кімнату хворого не можна допускати домашніх тварин;

• доцільно проводити заходи по боротьбі з тарганами та іншими комахами;

• з харчового раціону хворого слід виключити всі продукти, що викликають алергію;

при появі підвищеної концентрації алергенів в повітрі закривати вікна і двері, використовувати кондиціонери,

виключити своє перебування в прокурених приміщеннях і не курити самим;

уникати контакту з алергенами на своєму робочому місці;

• намагатися виключити в харчуванні продукти, що містять консерванти і барвники;

• пам'ятати, що деякі лікарські препарати здатні спровокувати загострення бронхіальної астми, тому необхідно проконсультуватися з лікарем, перед прийомом нового лікарського препарату;

• проводити щорічну вакцинацію проти грипу.

Пацієнти повинні регулярно відвідувати лікаря (кілька разів на місяць при підборі терапії і режиму; один раз в 2-6 місяців після досягнення контролю астми, під час яких необхідно не тільки контролювати зміни в стані пацієнтів, але і перевіряти правильність використання препаратів і пристосувань для їх введення).

Сплановані і виконані заходи з профілактики бронхіальної астми є ефективним засобом запобігання виникненню та лікування цієї хвороби.

Суворо дотримуйтеся рекомендацій лікаря і розробленого індивідуального плану дій з підтримки контролю над бронхіальною астмою!

 

Матеріал підготували співробітники кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет» доцент Дудка І.В. та асистент Дудка Т.В.

Comments