До Всесвітнього дня боротьби із запальними захворюваннями кишечника

Щороку 19 травня у світі відзначається Всесвітній день боротьби із запальними захворюваннями кишечника (World IBD (Inflammatory bowel disease) DAY). Подію започаткувала в 2010 році Європейська асоціація хворих на виразковий коліт та хворобу Крона. Цей день має на меті підвищити рівень обізнаності щодо небезпеки запальних захворювань кишечника (ЗЗК), сприяти заходам підтримки з боку урядів та медичних працівників, а також підтримати понад 10 мільйонів людей, які живуть з цими складними захворюваннями в усьому світі. Символом підтримки людей, котрі живуть із ЗЗК, стала фіолетова стрічка.

Запальні захворювання кишечника – це загальний термін, яким визначають хронічні або ремітуючі/рецидивуючі запальні захворювання кишкового тракту, та до яких відноситься виразковий коліт (ВК) та хвороба Крона (ХК).

Основними документами, що регламентують менеджмент пацієнтів із ЗЗК в Україні, є «Уніфікований клінічний протокол первинної та спеціалізованої медичної допомоги «Запальні захворювання кишечника (хвороба Крона, виразковий коліт)»», затверджений наказом МОЗ України №  1742 від 06.10.2023.

Виразковий коліт – це дифузне, неспецифічне імунне запалення невідомого походження, яке пошкоджує слизову оболонку товстої кишки (ТК), зазвичай починаючи з прямої кишки, що часто призводить до утворення ерозій та виразок.

Симптоми:

•         кривава діарея з домішками слизу або гною;

•         біль у животі спастичний перед випорожненням;

•         болісність при пальпації живота;

•         невідкладні позиви до дефекації;

•         тенезми;

•         нетримання калу;

•    нічні симптоми (важливо для осіб молодого віку при проведенні диференційної діагностики з синдромом подразненого кишечнику);

•  при важкому перебігу – інтоксикація та системні прояви (ураження суглобів: артрит, сакроілеїт, анкілозуючий спондиліт; ураження шкіри: вузлувата еритема, гангренозна піодермія, васкуліти; ураження очей: склерит, епісклерит, іридоцикліт, увеїт; захворювання печінки (стеатоз та фіброз печінки, первинний склерозуючий холангіт); афтозний стоматит; нефротичний синдром; аутоімунний тіреоїдит;

•         ознаки зниженого відживлення.

Ускладення:

•         перфорація ТК з/без перитоніту;

•         токсична дилятація ТК;

•         кишкова кровотеча;

•         стиктури ТК;

•         рак ТК.

Хвороба Крона – це хронічне запальне захворювання неясної етіології, що характеризується трансмуральним сегментарним розповсюдженням на будь-який відділ ШКТ (від порожнини рота до прямої кишки), багатошаровим гранулематозним запаленням і фістулами.

Симптоми:

•         абдомінальний біль;

•         немотивована втрата маси тіла;

•         хронічна діарея;

•         блідість, сухість шкіри, зниження її тургору;

•         болісність при пальпації живота, зниження тонусу м’язів;

•         слабкість;

•         анорексія;

•         анальні тріщини;

•         кишкові нориці.

Ускладення:

•         перфорація виразок;

•         гостра токсична дилятація ТК;

•         кишкова кровотеча;

•         кишкові нориці;

•         стриктури кишки.

План обстеження при ЗЗК:

•         розгорнутий клінічний аналіз крові (анемія, лейкоцитоз, підвищення ШОЕ);

•         визначення рівня СРБ (маркер для виявлення та моніторингу запалення);

•     біохімічний аналіз крові (протеїнограма, печінкові ферменти, електроліти крові,  сироваткові сечовина, креатинін, глюкоза, залізо);

•         загальний аналіз сечі;

•         аналіз калу на патогенну флору (тест на Clostridium difficile);

•         аналіз калу на найпростіші (амеби, лямблії);

•         копрограма, кал на приховану кров;

•   визначення фекального кальпротектину (кальцій-зв’язуючий білок) та лактоферину (залізозв’язуючий білок) для диференціювання ЗЗК від синдрому подразненого кишечника та оцінки ефективності лікування;

•         ілеоколоноскопія з подальшим морфологічним дослідженням біоптатів;

•         УЗД органів черевної порожнини;

•         іригоскопія.

Препарати для лікування ЗЗК:

•  препарати 5-аміносаліцилової кислоти (сульфасалазин – салазопірин, месалазин – салофальк, месакол, пентаса, асакол);

•    глюкокортикостероїди: топічні (будесонід – буденофальк, кортимент), системні (преднізолон, метилпреднізолон, дексаметазон, тріамцинолон);

•      імуносупресанти (азатіоприн, 6-меркаптопурин або метотрексат;

•       анти-ФНП антитіла (інфліксимаб, адалімумаб і цертолізумаб пегол);

• антиінтегринова терапія селективним кишечним імуносупресантом (ведолізумаб).

Інформацію підготувала доцент закладу вищої освіти кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб Інна ДУДКА