Тютюнопаління – надзвичайна проблема людства

Підготувала: к.мед.н., доцент 

кафедри внутрішньої медицини, 

клінічної фармакології та

 професійних хвороб

 Шумко Галина Іванівна.

Тютюнопалíння – набута шкідлива звичка вдихання диму тліючого висушеного листя тютюну. Найважливішим компонентом тютюнового диму є нікотин. Регулярне вживання нікотину викликає тютюнову залежність. Тривале і часте паління тютюну завдає значної шкоди здоров'ю курців, та оточуючих їх людей, що не палять i тварин.

Факти про куріння

• На нашій планеті палять приблизно 1,1 мільярд людей.

• Кожні 6 секунд у світі через тютюну вмирає приблизно одна людина, тобто відбувається кожен десятий випадок смерті серед дорослих.

• За 1 секунду на Землі викурюється 300 000 сигарет.

• Тютюн вбиває майже половину людей, які його споживають.

• Щорічно від паління вмирає 7,7 мільйонів людей, із яких понад 5 мільйонів випадків відбувається серед споживачів і колишніх споживачів тютюну, і більше 600 000 – серед некурців, що піддаються впливу вторинного тютюнового диму.

• Загальна маса недопалків на планеті за 1 рік становить 2 520 000 тонн.

«Тютюнова» статистика України

• В Україні щоденно курить 42 % дорослих чоловіків і 9 % дорослих жінок; серед молоді курить 45 % юнаків і 35 % дівчат;

• 68 % курців заявили, що зацікавлені у відмові від куріння, а серед тих, хто будь-коли курив щодня, 26 % вже є колишніми курцями;

• Понад 90 % населення України підтримує заборону куріння на всіх робочих місцях;

• Підтримка повної заборони реклами тютюну серед населення – 70 %;

• 31 % вважає, що куріння кальяну призводить до серйозних захворювань;

• Всього в країні нараховується близько 6,2 мільйонів активних курців, що складають третину всього працездатного населення країни;

• Україна посідає 17 місце в списку країн-лідерів за кількістю курців;

• Щорічно до числа курців долучаються не менш 100 000 українців;

• Кожен четвертий підліток в Україні викурює першу сигарету у віці 10 років;

• Україна є другою країною у світі (після Чилі), де у віці 13-15 років курять більше 30 % юнаків і дівчат;

• Україна займає ІІ місце за кількістю викурених сигарет на одного громадянина.

• На кожного українця припадає понад 2500 сигарет – майже 7 щоденно;

• Щорічні економічні збитки України від тютюнопаління складають близько 3 мільярдів доларів;

• За офіційною статистикою в Україні щороку від хвороб пов'язаних з курінням помирає 120 тисяч чоловік.

Лікування тютюновживання та залежності.

Клінічні практичні настанови – найважливіші знахідки та рекомендації.

1. Тютюнозалежність – хронічний стан, що потребує повторних курсів лікування до досягнення тривалої відмови.

2. Ефективне лікування тютюнозалежності існує і всім споживачам тютюну необхідно його запропонувати.

3. Клініцисти, інші працівники системи охорони здоров’я мають послідовно виявляти, ідентифікувати, ставити на облік та лікувати всіх споживачів тютюну на кожному візиті.

4. Коротка бесіда щодо заохочення до припинення паління ефективна, причому кожному споживачеві тютюну потрібно надавати такі поради при кожній зустрічі

5. Існує значний дозозалежний зв’язок між інтенсивністю бесід щодо припинення паління та їх ефективністю.

6. Доведено, що особливо ефективні три типи консультування: практичне консультування; соціальна підтримка як частина лікування; соціальна підтримка поза лікуванням.

7. Засоби першої лінії боротьби із тютюнозалежністю – вареніклін, бупропіон, SR, нікотинові гумки, нікотинові інгалятори, нікотинові назальні спреї, нікотинові пластирі – ефективні і хоча б один з цих засобів має бути призначений при відсутності протипоказань.

8. Лікування тютюнозалежності більш економне в порівнянні з іншими заходами в лікування та упередженні захворюваннь.

Коротка стратегічна 5-ступенева програма по припиненню паління для пацієнтів, які цього бажають.

Запитай: систематично виявляй всіх споживачів тютюну на кожному візиті. Забезпечуй широку систему, яка б давала впевненість, що для КОЖНОГО пацієнта на КОЖНОМУ візиті в клініку ведеться документація щодо опитування його статусу паління.

Порадь: суворо спонукай всіх споживачів тютюну припинити паління. В чіткій, твердій та персоніфікованій манері, спонукай кожного курця припинити паління.

Оціни: визнач бажання пацієнта спробувати покинути палити. Запитуй кожного курця, чи хоче він зараз спробувати покинути паління (наприклад, протягом наступних 30 днів).

Допоможи: допоможи пацієнту покинути паління. Надай йому план по припиненню паління, надай практичні поради, допоможи пацієнту отримати соціальну підтримку в рамках лікування, порадь фармакотерапію, надай супутні матеріали.

Організуй: признач візити подальшого спостереження, або особисто, або по телефону.

Бесіди з лікарем та іншими представниками охорони здоров’я значно збільшують кількість покинувших паління серeд тих, хто сам хоче цього (рівень доказовості А). Навіть коротка 3-х хвилинна бесіда щодо припинення паління призводить до позитивного результату в 5–10 %.

Існує значний дозо-залежний зв’язок між інтенсивністю бесід щодо припинення паління та їх успіхом. Способи інтенсифікувати лікування включають в себе збільшення довжини сеансу лікування, кількості сеансів лікування, кількості тижнів коли лікування здійснюється.

Стійкий рівень припинення паління (10,9 % за 6 місяців) було досягнуто, коли клініцисти запроваджували навчання разом із зворотнім зв’язком. При більш значних втручаннях рівень припинення паління складав 20–30 %. У мультицентровому клінічному дослідженні, при застосуванні комбінації лікарських порад, групової підтримки, тренування навичків та нікотин-заміщуючої терапії було досягнуто стійкий рівень припинення паління 22 % за 5 років.

Фармакотерпія для припинення паління

Нікотин-заміщуюча терапія. Нікотин-заміщуюча терапія в будь-якій формі (нікотинові гумки, інхалери, назальні спреі, трансфермальні пластирі, сублінгвальні таблетки або лозенге) достовірно збільшують рівень відмови від паління та достовірно більш ефективні, ніж плацебо. Для підвищення їх ефективності пацієнтів потрібно інформувати щодо застосування цих препаратів. Медичні протипоказання для нікотин-заміщуючої терапії включають нестабільні захворювання серцево-судинної системи, виразки шлунку та 12-палої кишки, які не лікуються, нещодавній інфаркт міокарду або інсульт. Тривале жування нікотинової гумки викликає секрецію, слина проковтується, що призводить до абсорбції меншої кількості нікотину, та може викликати тошноту. Кислотовміщуюча їжа, зокрема кава, соки, газовані напої втручаються в абсорбцію нікотину.

Фармакологічні препарати. Доведено, що вареніклін, бупропіон та нортриптилін достовірно зменшують відстрочений рівень відмови від куріння, але мають застосовуватись як елемент антинікотинової програми, а не самі по собі. Хоча потрібно більше досліджень в цьому напрямку. За результатами рандомізованого контрольованого дослідження цих препаратів показали, що рівень припинення куріння через рік становить 30 % серед тих, хто приймали один тривалого вивільнення бупропіон, та 35 % серед тих, хто крім тривалого вивільнення бупропіону застосовували ще й нікотиновий пластир.