Роль харчової алергії у розвитку бронхіальної астми

Роль харчової алергії у розвитку бронхіальної астми

Сьогодення характеризується надзвичайно тривожною ситуацією щодо зростання частоти алергічної патології. Різноманітні прояви алергічних реакцій і захворювань згідно даних ВООЗ реєструються у 7-20% населення, причому останніми роками тенденція до їх зростання є постійною. Існує прогноз, що до середини XXI століття дана патологія стане найпоширенішою серед людства. Відомо, що більшість алергічних захворювань стартує вже з перших місяців та років життя людини, і, як правило, першим проявом є харчова алергія (ХА). Згідно даних МОЗ України, поширеність істинної ХА серед дітей становить від 3,9% до 8%. У кожного третього спостерігається важкий рецидивний перебіг.

Харчові алергени, які немовлята отримують ледве не з перших хвилин життя, відіграють особливу роль у формуванні та розвитку подальших етапів сенсибілізації дітей раннього віку. Харчову алергію раніше вважали «стартовою сенсибілізацією» у виникненні поширеної алергії, в тому числі й дитячої астми. Оскільки в Україні більше половини дітей грудного віку отримує раннє штучне вигодовування, постає актуальне питання вибору оптимальних замісників грудного молока. Разом з тим основою деяких харчових продуктів для немовлят є коров’яче молоко або соя, білки яких є одними з головних харчових алергенів. За результатами 15-річного спостереження новонароджених з алергією на коров’яче молоко у них діагностували в перші 10 років життя поліорганну алергію переважно IgE-залежного характеру – у 72% дітей, а бронхіальну астму (БА) – у 64%, причому з них у 23% дітей БА поєднувалася з алергічним ринітом. У харчуванні зараз широко застосовують консервовані продукти промислового виробництва, до складу яких входять харчові добавки, саліцілати, глутамат натрію, харчові барвники та консерванти, що вважаються тригерами загострень БА. Консерванти містять метабісульфіт, з якого вивільнюється діоксид сірки, а його дія в свою чергу провокує бронхоконстрикцію.

Маркером респіраторної алергії, другим учасником атопічного «наступу» і провісником розвитку БА є алергічний риніт, який виявляється у 15% новонароджених. Контакт з екзоалергенами є важливим поштовхом до розвитку атопічної сенсибілізації, а подальші контакти з ними сенсибілізованих осіб є фактором ризику як для загострення БА, так і для персистенції її проявів. Однак і досі не відомо, чи є вплив зовнішніх алергенів дійсною причиною виникнення хвороби, чи їх експозиція є тригером, який лише загострює вже сформовану БА.

Зазвичай основними етіологічними чинниками розвитку харчового несприйняття, і ХА зокрема, є харчові продукти та інші компоненти раціону дитини. Так, вона може розвиватися після вживання практично будь-якого харчового продукту, але при цьому існують продукти з більш високими і низькими сенсибілізувальними властивостями. Залежно від потенційної здатності викликати розвиток ХА харчові продукти для дитячого населення України можна розділити на високо-, середньо- і слабкоалергенні:

·           високоалергенні продукти – коров’яче молоко, риба, яйця, куряче м’ясо, суниця, малина, полуниця, чорна смородина, ожина, виноград, ананас, диня, хурма, гранат, цитрусові, шоколад, кава, какао, горіхи, мед, гриби, гірчиця, томати, морква, буряк, пшениця, жито;

·           середньоалергенні продукти – свинина, індичатина, кролятина, картопля, горох, персики, абрикоси, порічка, банани, перець зелений, кукурудза, гречка, журавлина, рис;

·           слабкоалергенні продукти – конина, баранина, кабачки, патисони, редька, гарбуз, зелені і жовті яблука, біла черешня і смородина, аґрус, слива, мигдаль, зелені огірки.

Однією із найсерйозніших проблем ХА є наявність численних перехресно реагуючих властивостей між харчовими і іншими групами алергенів. Велике практичне значення в клініці має можливість розвитку перехресних алергічних реакцій на сироваткові й інші лікарські препарати, отримані з тварин, на м’ясо яких є алергія. Так, у разі алергії до конини можливі алергічні реакції на введення протидифтерійної сироватки, отриманої на основі кінської сироватки, у разі алергії на м’ясо тварин – на ферментні препарати, одержані з підшлункової залози і слизових оболонок кишок великої рогатої худоби, свиней тощо.