16 КВІТНЯ – ДЕНЬ ОБІЗНАНОСТІ ПРО СТРЕС

16 КВІТНЯ – ДЕНЬ ОБІЗНАНОСТІ ПРО СТРЕС

Саме поняття «стрес» виникло у 1936 році за результатами експериментальних

досліджень на щурах вченого лауреата Нобелівської премії Ганса Сельє. Сельє

обрав та застосував до стану людини технічний термін «стрес», що означає

«напругу», «натиск», «тиск» з науки про спротив матеріалів.

Стрес – психологічний стан людини, при якому відчувається сильна психічна

та фізична активність. Подібний стан – реакція організму на зовнішні і внутрішні

подразники, як негативні, так і позитивні. Зовнішніми подразниками можуть бути і перенапруження, і негативні емоції, і монотонна метушня, і велика радість.

Стрес може виникати як від дрібної проблеми, так і від більш трагічної

ситуації, викликаючи у людини емоційні реакції, що супроводжуються цілою гамою фізіологічних і психологічних зрушень. Стрес є причиною чи не 90% всіх

захворювань.

Чи може людина прожити без стресу? Наука стверджує – майже ні. Адже

життю властива нестабільність, яка і є джерелом стресу. У кожної людини особиста реакція на негативні чинники: одні люди в певних умовах вбачають погрозу для себе або для свого оточення, а інші в цих же умовах не бачать її зовсім.

Стан стресу в малих дозах потрібно відчувати кожній людині, тому що це

змушує шукати вихід з проблеми, думати, без стресу життя було б нудним. Завдяки стресу організм людини набуває нових корисних якостей, які необхідні для боротьби за існування. Наприклад, завдяки реакції на стрес виробляються антитіла в ході боротьби з інфекцією.

Хоча, з іншого боку, якщо людина весь час живе під гнітом стресу, то знижується ефективність роботи людини, організм слабшає, втрачає сили, здатність

вирішувати проблеми. Він послаблює імунітет, порушує роботу всіх систем

організму, у стані стресу відбувається порушення обмінних процесів. Відбувається зміна ваги тощо. Стрес просто «спалює» тіло зсередини. Все це згубно впливає на психологічний та фізичний стан людини.

У стані стресу також виникають тривожність, депресія, неврози, емоційна

нестійкість та зміни настрою, або, навпаки, перезбудження, агресивність, безсоння, підвищена стомлюваність та інше. Поряд з цим, стрес також слід розглядати як захисну реакцію організму на зовнішні впливи, адже організм за допомогою стресового реагування мобілізує себе на самозахист, а також на пристосування до нової ситуації, адаптацію до неї.

Індивідуальні особистісні якості та суспільні чинники можуть посилювати або

послаблювати стресові реакції, впливаючи на їх тип, інтенсивність, тривалість та результат. Враховуючи, що зазвичай важко підготуватися до тієї чи іншої стресової ситуації завчасно, люди можуть тяжко переживати сам момент напруження. Але попередити «зрив» та підготувати себе до стресових подій, вийти «переможцем» із стресової ситуації – можна. Суспільна підтримка є важливим ресурсом збереження психологічної стійкості людини в стресових ситуаціях.

Багато фахівців відзначають, що позитивне (доброзичливе та сприятливе) соціальне оточення (сім’я, друзі, колеги, група однодумців також може бути одним з найважливіших чинників стресостійкості людини. Ще один ресурс для підвищення стресостійкості – психологічна компетентність (тобто практична обізнаність) людини, рівень її психологічної освіченості і культури.

Стрес проявляється на фізіологічному, психологічному та соціальному рівнях.

Існує два види стресу: еустрес та дистрес.

Еустрес – це «позитивний» стрес, який мобілізує сили організму та допомагає

адаптуватись до життєвих змін. Еустрес покращує увагу та пам’ять, прискорює

реакцію.

Дистрес – це «негативний» стрес, який викликає несприятливі наслідки:

дезорганізує поведінку, погіршує пам’ять та увагу, порушує сон, затримує

адаптацію до змін у житті. Дистрес може спровокувати або ускладнити протікання невротичних та психосоматичних захворювань.

Який із різновидів стресу виникне у людини, спрогнозувати важко. Це залежить

від багатьох факторів: особливостей особистості, виховання, навичок

стресостійкості та стрес-менеджменту, фізичного здоров’я, набутих механізмів

психологічного захисту та наявності близьких людей, які можуть підтримати у

важкій ситуації.

У ході розвитку стресу спостерігається три стадії:

• Стадія тривоги. Це найперша стадія, що виникає з появою подразника, що

викликає стрес. Наявність такого подразника викликає ряд фізіологічних змін: у

людини учащається подих, трохи піднімається тиск, підвищується пульс.

Змінюються і психічні функції: підсилюється порушення, вся увага концентрується на подразнику, виявляється підвищений особистісний контроль ситуації. Усе разом покликано мобілізувати захисні можливості організму і механізми саморегуляції на захист від стресу. Якщо цієї дії досить, то тривога і хвилювання вщухають, стрес закінчується. Більшість стресів дозволяється на цій стадії.

• Стадія опору (резистентності). Настає у випадку, якщо стрес фактор, що

викликав, продовжує діяти. Тоді організм захищається від стресу, витрачаючи

«резервний» запас сил, з максимальним навантаженням на всі системи організму.

• Стадія виснаження. Якщо подразник продовжує діяти, то відбувається

зменшення можливостей протистояння стресові, тому що виснажуються резерви людини. Знижується загальна опірність організму. Стрес «захоплює» людину і може привести його до хвороби. При впливі дратівного фактора у людини формується оцінка ситуації як загрозлива. Ступінь погрози в кожного своя, але в будь-якому випадку викликає негативні емоції. Усвідомлення погрози і наявність негативних емоцій «штовхають» людину на подолання шкідливих впливів: вона прагне бороти з фактором, що заважає, знищити його або «піти» від нього убік. На це особистість направляє усі свої сили. Якщо ситуація не дозволяється, а сили для боротьби закінчуються, можливі невроз і ряд незворотних порушень в організмі людини.

Наявність усвідомленої погрози – це основний стресовий фактор людини.

Симптоми стресу:

• сильна стомлюваність, неуважність;

• дратівливість, агресія;

• тривожність, зайве занепокоєння;

• безпричинні страхи;

• розлади пам’яті;

• регулярні фізичні недуги;

• складнощі в стосунках у сім’ї або з близькими, проведення менше часу з ними;

• відсутність бажання повертатися/влаштовуватися на роботу або неефективність на роботі;

• відчуття відчуженості, малозначущості у суспільстві.

Симптоми стресу можна розподілити по групам на соматичні та психічні.

Психологи поділяють людей на стресостійких та стресодоступних.

Стресостійкі – це фізично здорові та емоційно стабільні люди, в яких є

активна життєва позиція, низька тривожність та адекватна самооцінка. У

стресостійких осіб зрілі механізми психологічного захисту та є підтримка від

близьких людей.

Стресодоступні – це пасивні люди з високим рівнем тривожності, які схильні

до депресії та іпохондрії (надмірного занепокоєння власним здоров’ям).

Стресодоступність підвищується при дефіциті сну, голодуванні, під час хвороби та надмірного нервово-психічного навантаження. Але в будь-якому випадку перевага у розвитку стресу надається силі стресора – навіть найбільш стійку людину може збити з ніг смерть близької людини, з якою пов’язували міцні стосунки.

Рекомендації щодо самостійного опанування стресу:

– достатньо відпочивати;

– якомога регулярніше їсти та пити воду;

– спілкуватися та проводити час із родиною та друзями;

– обговорюти проблеми із тим, кому довіряєте;

– займатися тим, що допомагає розслабитись (гуляти, співати, молитися,

гратися з дітьми);

– робити фізичні вправи;

– визначити безпечні способи, як допомагати іншим під час кризи, а також

брати участь у діяльності громади.

Чого НЕ ВАРТО робити, аби опанувати стрес:

– не вживати алкоголь або інші психоактивні речовини і не палити;

– не спати увесь день;

– не працювати без відпочинку і не розслабляючись;

– не відсторонюйтися від друзів та близьких;

– не нехтувати елементарною особистою гігієною;

– не скоювати насильство.

Наслідки стресу. Коли людина довго піддається стресу, то це може призвести

до розвитку:

• Інсульту;

• захворювань шлунково-кишкового тракту (виразка, порушення апетиту,

запори, діарея);

• порушень сну (безсоння, сонливість);

• імпотенції та інших розладів;

• прискорення старіння, різкого погіршення стану волосся, шкіри, нігтів;

• появи серцево-судинних захворювань (гіпертонія, тахікардія, стенокардія);

• виникнення деяких шкірних захворювань, наприклад екземи;

• онкозахворювань.

І ще декілька корисних практичних порад, які допоможуть почуватися краще:

Не соромитися плакати! Наш організм однаково реагує на фізичний і душевний

біль – сльозами. Емоційний виплеск зменшує вплив психотравмуючих факторів,

зменшує ймовірність нервових розладів.

Спробувати виробити корисні звички. Починати свій ранок з ложки меду,

розведеної у склянці теплої води, або води з лимоном, а також намагатися

вживати «сонячні продукти» а саме овочі та фрукти.

Щовечора робити вправи для розслаблення м’язів плечового поясу, розминати

м’язи плечей, шиї, розтирайте руки, ноги.

Заспокоювальне дихання декілька разів на день: вдихаємо носом, видихаємо

ротом, видих має бути довший за вдих.

Обмежувати кількість інформації, особливо негативного характеру.

Необхідно пам’ятати, що сильна людина не соромиться звернутися за

допомогою. Дуже часто вирішення складної задачі досягають саме ті, хто

вчасно звернувся за допомогою.

Інформацію підготувала доцент кафедри Тетяна Рева.