День вітаміну С

4 квітня відзначається День вітаміну С 


Вітамін C, також відомий як L-аскорбінова кислота, є водорозчинним вітаміном, який природним чином присутній в деяких продуктах харчування, додається до інших і доступний як дієтична добавка.  Вітамін С було відкрито 1912 року, виділено 1928 року, а 1933 року він став першим вітаміном, отриманим хімічним шляхом. Його занесено до списку основних лікарських засобів ВООЗ.

Вітамін С є основним водорозчинним, неферментативним антиоксидантом у плазмі та тканинах.  Навіть у невеликій кількості він може захищати молекули в організмі  від пошкодження вільними радикалами та реактивними сполуками кисню (ROS), що утворюються  під час нормального обміну речовин, роботи активних імунних клітин, а також через вплив токсинів та забруднюючих речовин (наприклад, певних хіміотерапевтичних препаратів та сигаретного диму). Вітамін C також бере участь у окисно-відновлювальній рециркуляції інших важливих антиоксидантів;  наприклад, відомо, що Вітамін C регенерує вітамін Е з окисленої форми.

Роль вітаміну С як кофактора пов’язана з його окислювально-відновним потенціалом.  Вітамін C необхідний для біосинтезу колагену, L-карнітину та деяких нейротрансмітерів, а також бере участь у білковому обміні. Окрім біосинтетичних та антиоксидантних функцій, вітамін C відіграє важливу роль в роботі імунної системи та покращує засвоєння негемового заліза, присутнього в продуктах рослинного походження. Вітамін C людини in vitro стимулює як вироблення, так і функціонування лейкоцитів, особливо нейтрофілів, лімфоцитів та фагоцитів.  Перелік їхніх функцій, стимульованих вітаміном С, включає клітинну рухливість, хемотаксис і фагоцитоз.  Нейтрофіли, мононуклеарні фагоцити та лімфоцити накопичують вітамін С до високих концентрацій, що може захистити ці типи клітин від окислювального пошкодження.  Дослідження довели, що вітамін С посилює хемотаксичну здатність нейтрофілів та стимулює проліферацію та

Рекомендації щодо прийому аскорбінової кислоти та інших поживних речовин містяться в рекомендаціях із харчування (DRI), розроблених Радою з питань харчування (FNB) при Інституті медицини Національних академій. 

Особам, які курять, потрібно на 35 мг / добу більше вітаміну С, ніж особам такого ж віку і статі, які не курять

Вітамін С: Джерела

Фрукти та овочі – найкращі джерела вітаміну С.  Цитрусові фрукти, помідори та томатний сік, картопля є основними джерелами вітаміну С.  Інші продукти, багаті аскорбіновою кислотою, включають червоний і зелений перець, ківі, брокколі, полуницю, брюссельську капусту та дині.  Хоча вітамін С природним чином не присутній у зернах, його додають у деякі збагачені крупи для сніданку.

Вміст вітаміну С у їжі може бути зменшений при тривалому зберіганні та при приготуванні їжі, оскільки аскорбінова кислота є водорозчинною та руйнується при підвищенні температури. Споживання п’яти різноманітних порцій фруктів і овочів на день може забезпечити більше 200 мг вітаміну С.

Групи ризику недостатності вітаміну С

 Активні та пасивні курці

 Результати досліджень показують, що у курців нижчий рівень вітаміну С у плазмі та лейкоцитах, ніж у осіб, які не курять, частково через посилений окислювальний стрес, саме тому курцям потрібно вживати на 35 мг більше вітаміну С на день.  Вплив пасивного куріння також знижує рівень вітаміну С. 

Немовлята, яких вигодовують коров’ячим або кип’яченим материнським молоком

 Більшість немовлят у розвинених країнах годують грудним молоком та / або дитячою сумішшю і обидва ці джерела забезпечують достатню кількість вітаміну С.  З багатьох причин годувати немовлят випареним або вареним коров’ячим молоком не рекомендується.  Така практика може спричинити дефіцит вітаміну С, оскільки в коров’ячому молоці природно дуже мало аскорбінової кислоти, а нагрівання молока може зруйнувати її.

 Особи з обмеженим різноманіттям раціону

 Хоча фрукти та овочі – найкращі джерела вітаміну С, у багатьох інших продуктах їжі кількість цієї поживної речовини невелика.  Таким чином, завдяки різноманітній дієті більшість людей повинні мати змогу задовольнити RDA вітаміну С або хоча б отримати достатню кількість для запобігання цинги. Серед тих, хто є в групі ризику через недостатньо широкий спектр вживаних продуктів, є люди похилого віку, особи, які зловживають алкоголем чи наркотиками;  люди на суворій дієті;  хворі з психічними захворюваннями.

 Пацієнти з мальабсорбцією та певними хронічними захворюваннями

 Деякі стани можуть знизити всмоктування вітаміну С та / або збільшити кількість, необхідну організму.  Люди з важкою кишковою мальабсорбцією або кахексією та деякі онкологічні хворі можуть мати підвищений ризик недостатності вітаміну С. Низькі концентрації вітаміну С можуть спостерігатися також у пацієнтів із термінальною стадією хронічної хвороби нирок на хронічному гемодіалізі.

Вітамін С: надлишок

Виявлено низку можливих несприятливих наслідків для здоров’я прийому дуже великих доз вітаміну С, в основному на основі експериментів in vitro або окремих випадків, і вони включають генетичні мутації, вроджені дефекти, рак, атеросклероз, сечокам’яну хворобу, рецидив цинги, окислювальний стрес, надлишок поглинання заліза, дефіцит вітаміну В12 та ерозія зубної емалі.  Однак жоден із цих несприятливих наслідків для здоров’я не був підтверджений у наступних дослідженнях, і немає надійних наукових доказів того, що дози вітаміну С до 10 г/добу у дорослих токсичні або згубні для здоров’я.

З останньою RDA, опублікованою в 2000 році, вперше встановлено допустимий верхній рівень споживання (UL) вітаміну С. Для зменшення діареї та шлунково-кишкових розладів рекомендується вживання до 2 г (2000 мг). Такі симптоми, як правило, не є серйозними, особливо якщо вони усуваються з тимчасовим припиненням прийому вітаміну С.

Оскільки оксалат є метаболітом вітаміну С, серед лікарів існує певна стурбованість тим, що високе споживання вітаміну С може збільшити ризик появи оксалатних каменів у нирках.  Деякі вчені на підставі своїх досліджень дійсно повідомили, що додаткове споживання вітаміну С збільшує концентрацію оксалату в сечі.  Будь-яке підвищення рівня оксалату призведе до підвищення ризику розвитку каменів у нирках, як було показано в кількох епідеміологічних дослідженнях. 

Здійснивши два великі перспективні когортні дослідження, з вибіркою в 4525 чоловіків протягом шести років, а інше – з вибіркою 85,557 жінок протягом 14 років відповідно, науковці повідомили, що споживання ≥1 500 мг вітаміну С щодня не збільшує ризик утворення каменів у нирках порівняно з тими, хто споживає <250 мг  щоденно. З іншого боку, у дослідженні медичних працівників було зібрано дані про дієтичне та додаткове споживання вітаміну С кожні чотири роки у 45 619 медичних працівників (вік 40-75 років). Після 14 років спостереження було встановлено, що у чоловіків, які вживали вітаміну С ≥1000 мг / добу, на 41% більший ризик розвитку каменів у нирках порівняно з чоловіками, що вживають <90 мг вітаміну С щодня.  Незважаючи на суперечливі результати, особам, схильним до утворення оксалатних каменів у нирках, може бути доцільним уникати вживання високої дози вітаміну С.

Джерела:

https://doctorthinking.org/2020/07/vitamin-c/

https://ods.od.nih.gov/factsheets/VitaminC-HealthProfessional/

https://lpi.oregonstate.edu/mic/vitamins/vitamin-C

Матеріал підготувала доцент кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб Віра Шупер.